Ккакому жанру относится антуана де сент экзюпери маленький принц? назовите признаки жанра. ​

ответ:

жанр: философская сказка

притчевый характер

наличие развернутых метафор

афористичность

противоречие между миром детей и миром взрослых - основной конфликт сказки

апофеоз дружбы и преданности.

объяснение:

владимир дубровский стал разбойником в силу тяжелых обстоятельств, сложившихся в имении его отца – кистенёвке. повесть пушкина "дубровский"- замечательное и интересное по сюжету произведение.произведение повествует   о любви и предательстве ,о чести и храбрости ,о благородных поступках и о подлости .

в частности мы узнаем благородного разбойника в.дубровского ,у отца которого сосед- помещик троекуров по своему самодурству несправедливо отобрал поместье .находясь в своем доме последнюю ночь ,владимир прощался со своим прошлым ,с памятью об умерших родителях,с родными и дорогими местами .те же чувства испытывали и крепостные крестьяне ,которым несладко бы пришлось в подчинении у жестокого троекурова . так обстоятельства вынудили владимира ,бывшего офицера ,уйти в разбойники . а что ему оставалось делать ? он потерял все   и решил мстить .со своим хозяином ушли в леса и крестьяне .чтобы   в его доме   не хозяйничали чужие бездушные люди ,родовой дом подожгли вместе с находящимися там приказными .дубровский не хотел их смерти   .так поступили мужики.

подробнее - на -

Для пересічного українця історія ця стала відомою з 19 березня 1997 року, коли у друкованому органі Всесоюзної центральної ради профспілок газеті «Труд» з’явилася публікація харківського кореспондента Олександра Чепалова «Махмуд Есамбаєв: Не гоже забувати своїх Богів», де йшлося про долю українського хлопця з-під Полтави, льотчика, героя Радянського Союзу, який став у Канаді вождем племені ірокезів. Рівно через 30 років після канадської виставки ЕКСПО-67 видатний танцівник, член радянської делегації, розповів її авторові публікації.

Чому ж Есамбаєв з 1967 року мовчав про цю неймовірну історію? Відповідь на це питання можна знайти в «Труді», у зізнанні самого вождя, які відтворив танцівник:

«– Я б пішки пішов через океан на батьківщину. Та не можна було».

Очевидно, вже ніхто не довідається, про що тоді у вігвамі говорив віч-на-віч з вождем визначний артист: вхід охороняли індіанські воїни, і навіть чекістів, котрі супроводжували радянську делегацію, туди не пустили. «Мовчанку» Есамбаєв витримав 30 років. Чому ж її порушив? Можливо, вважав, що минув значний час. А мо’, до відвертості спонукало гарне товариство та чарка, бо ця розмова з Есамбаєвим відбувалася в ресторані. Журналіст навіть записав її на магнітофон. Це вже згодом танцівник чомусь став відмовлятися від своїх слів, а знічений і навіть обурений журналіст божився Ользі Василівні Рубан, небозі Івана Івановича Даценка, що ані слова «відсебеньок» до цієї історії не доточив, і на підтвердження був готовий надати магнітофонні записи тої розмови.

Объяснение: