Сообщение на тему у войны недетское лицо

наше поколение, граждане свободной страны, не знает войны, хотя в мире то там, то здесь происходят военные конфликты. но из рассказов представителей старшего поколения, кино мы знаем о ужасе жесточайшей войны xx столетия - второй мировой. все взрослое население бывшего советского союза встало на защиту своей отчизны. у войны, в самом деле, недетское лицо. дети становились к станкам на заводах вместо мужчин, которые пошли на фронт. было такое понятие: сын полка, когда еще совсем юные попадали на фронт и там бойцам. а школы, в которых до войны кипела мирная радостная жизнь, часто превращались в госпитали.

мало хто знає, що імена для них Роулінг вибрала не випадково – саме так звали двох її дідусів. Взагалі, письменниця досить часто використовувала імена знайомих їй людей. Наприклад, одна з хогвартських учениць Наталі Макдональд, що з’являється в частині “Гаррі Поттер і Кубок Вогню”, була названа на честь 9-річної прихильниці, яка одного разу попросила в листі до Роулінг написати їй чим врешті закінчиться сага про хлопчика, що вижив, оскільки через лейкемію, вона може не дожити до виходу книг. Однак дівчинка так і не дочекалася листа від письменниці – батьки отримали його на наступний день після смерті Наталі. Роулінг “відсортувала” Наталі Макдональд в Гріффіндор – факультет для сміливих серцем.

Письменниця використовувала й інші містифікації. Так, вона неодноразово жартувала про те, що смертежери (поплічники Темного Лорда), отримали імена її колишніх однокласників. Схожий прийом використовували і творці фільму “Гаррі Поттер і Кубок Вогню” – уважні фанати помітили, що на кладовищі, де в фіналі відбувається битва між Темним Лордом і Гаррі, на надгробках позаду них викарбувані імена знімальної групи

Объяснение:

Не випадково в центрі уваги поетів були сторінки історії, які ілюстрували героїзм різних епох. Культивування героїчного як національного імперативу переслідувало конкретну мету — сформувати нову особистість, новий тип борця за українську справу, позбавленого комплексів національної меншовартості, спроможного піднятися на боротьбу за самостійність України.

У цьому зв’язку важливо з’ясувати вплив на творчість О.Теліги центральної постаті з-поміж «вісниківців», а саме Д. Донцова, блискучого літератора та ідеолога модерного націоналізму.

Творчість самого Д. Донцова слід розглядати як протидію зневірі й апатії, що панували в середовищі інтелігенції. Втрата жаданої державності, жорсткий окупаційний прес, ставили українців у стан безвиході. Здавалося, що закони логіки й здорового глузду не здатні розв’язати жодної проблеми.

Але Д. Донцов апріорі не сприймав раціональних розв’язок. Його ідеологічна концепція наголошувала на ірреальних, подекуди містичних чинниках, які не потребували логіки і не піддавалися раціоналізмові. Глибока, фанатична віра, джерелом якої є воля, спроможна вивести загнаний у духовне й фізичне гето народ, спрямувати його енергію на боротьбу з окупантами. Ідеї Д. Донцова полонили багатьох, а коли додати його блискучий і переконливий стиль, ерудованість та інтелектуалізм, то можна сповна збагнути причини популярності Д. Донцова серед молоді.

Однак, коли Д.Донцов сформував образ нової людини — «лицаря абсурду», то це ще не було розв’язкою всіх суспільних проблем. Інакше кажучи, ситуація потребувала концептуальних моделей, які давали б чіткі відповіді на питання, що стояли перед нацією у площині духовного, політичного, економічного, життя. Саме цю місію виконала Організація Українських Націоналістів. Теоретики й ідеологи організованого націоналістичного руху адаптували духовні концепції націоналізму в практичні програми дії.