Написати роман «Провина зірок» Дж. Ґріну допоміг досвід роботи капеланом у лікарні для тяжкохворих дітей. Письменник багато спілкувався з хворими та їхніми родинами, вивчав спеціальну літературу. Ґрін зізнається, що хотів показати, що життя тяжкохворих людей, як і здорових, багате на різні події, воно не визначається тільки хворобою чи особливими потребами. Такі люди також здатні мріяти, любити, мандрувати. Але у суспільстві часто виникає проблема соціальної ізольованості хронічно хворих людей, таким чином, їм доводиться боротися і з фізичними наслідками своєї хвороби, і з навішуванням соціальних ярликів.
1 Текст роману (у скороченні) ви можете прочитати в електронній хрестоматії, що розміщена на сайті УОВЦ «Оріон».
Роман «Провина зірок» Дж. Ґрін присвятив Естер Ерл, дівчині із міста Квінсі (штат Массачусетс, США), яка було однією з перших «нердфайтерів» і придумала слоган цієї субкультури «Не забувай бути крутим». Естер була хвора на рак щитовидної залози і залежала від кисневого балона, як і Гейзел Грейс у «Провині зірок». Джон Ґрін спілкувався з дівчиною онлайн, приїздив до неї у гості. На превеликий жаль, у 2010 році, у віці 16 років Естер Ерл померла. «Я не міг би написати свій роман без її дружби», — зазначає письменник. Але водночас він наголошує, що Грейс — це не Естер.
Назва роману також має свою історію. Це алюзія на цитату із трагедії В. Шекспіра «Юлій Цезар»: «Буває, що самі для себе долю Ми творимо. / Тут не в планетах річ, / А в нас самих, у наших звичках рабських»1 (переклад з англійської Василя Мисика). Обігруючи цей уривок у своєму творі, Джон Ґрін водночас с його, бо лише «зірки», тобто доля, злий рок винні у тому, що відбувається з персонажами роману, вини підлітків у цьому немає
Объяснение:
Джек Лондон с большим уважением относился к отважным и честным людям. Потому что он сам был именно таким. Его современники описывали его, как человека доброго и смелого. С довольно юного возраста ему пришлось работать, чтобы нуждающейся семье. Джек вспоминал, что, будучи еще мальчишкой, он был равным среди равных мужчин. Поэтому не удивительно, что писатель с особой теплотой создавал образы своих маленьких, но достойных героев. Одним из таких стал Киш – тринадцатилетний представитель племени эскимосов. Автор интересовался жизнью коренного населения Америки, восхищался их традициями, образом жизни.
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос: