Бобра называют искусным четвероногиминженером. согласен ли ты с этим утверждением? аргументы.можно ли назвать бобра сильным животным? поче-му «да» или «нет»? один пример.​

ответ:

бобры едят иву тополь осину березу

объяснение:

я ток написал что они едят

да, я согласен.

бобра называют строителем из-за того что он строит плотины. тем самым и получил своё прозвище.

конечно можно.

у него сильные зубы с которых он может делать доски , а после чего строить плотины.

Анализ произведения:

Лишь в самом конце появляется взрослый автор, который смотрит на старое фото, и видит все время глазами человека, пережившего войну, потерявшего на ней многих из тех, кто остался лишь на этой фотографии. Довоенный период и война, все это проходит перед глазами читателя. Хотя в рассказе и нет описания военной трагедии, это подразумевается само собой, и в этом заключается особенность композиционного построения рассказа. Сделав такой вывод, читатель по-другому начинает относиться к жизни, к старым фотографиям, в которых хранится история.

Современные люди привыкли к своим изображениям, запечатленным в разные моменты их жизни. Их разнообразию давно никто не удивляется. Особой значимости они не имеют.

Астафьев в очередной раз обращается к своему детству, вспоминает историю, надолго оставшуюся в его памяти. Недаром приезд фотографа в деревню, где живет рассказчик, называет важным событием.

Відповідь:

Видатний діяч української літератури П. Куліш майже 60 років фальсифікувався ідеологами комуністичного режиму, його творча спадщина заборонялася, але зараз повернулася в скарбницю духовного життя українського народу, допомагає нам краще зрозуміти героїчні і трагічні сторінки української історії. Пантелеймон Куліш служив українській національній ідеї. Так, у листі до Г. Рентель (1862) він писав: "Кращого від українців в ідеї нема нічого, але [...] небагато в нас людей гідних, решта — дурноляпи, можливо, більше шкідливі, ніж корисні для розповсюдження в суспільстві рятівної для майбутнього української ідеї".

Чим же цінний для нас Куліш?

Саме він написав новаторський твір "Чорна рада", піднісши ним українську літературу до світового рівня. Саме він започаткував український історичний роман. П. Куліш був мистецьким новатором у галузі перекладу світової літератури українською мовою та ще в той час, коли видані були укази про заборону рідної мови. Він перший переклав Біблію, створив перший український правопис на фонетичній основі ("Кулішівка"), створив "Граматику" для українських шкіл.

У своїх творах порушував важливі проблеми, які є актуальними і сьогодні: батьки і діти, кохання і подружнє щастя, патріотизм і незалежність держави, '' ставлення влади до народу, народна мораль, добро і зло.

Все своє життя Куліш служив українській національній ідеї, у ній — його єдина мета, у ній він був послідовний.

Так, І. Франко писав: "Куліш все життя своє шукав шляхів, палаючи пристрастю сказати якесь велике слово. В даний момент твердо переконаний у правоті своєї думки, він все ж незабаром відкидав її, щоб знову з такою ж самовпевненістю захищати яку-небудь іншу. Ці питання складали трагедію його життя, але вносили фермент в літературне життя України..."

Важливим є те, що письменник широко відтворив життя різних сфер тогочасного суспільства та типових представників усіх соціальних верств.

Пояснення: вот держи,правда оно долгое.Я своїй учительці отсилала,вона сказала правильно.