Скажите сюжет произведения в.п. астафьева "конь с розовой гривой"! !

Внук бабушки (его звали виктор) пошёл за с левонтьевскими в овраг на спор он съел весь короб ягод и пошёл веселится ,но потом к вечеру он вспомнил что он должен был перенести бабушке ягоды он наложил в короб много листьев лопухов и сверху засыпал .бабушка поехала продавать их в город прямо так в коробе и потом всё вскрылось ,но бабушка всёравно купила ему пряник -коня с розовой гривой.

Конь с розовой гривой.в повести "конь с розовой гривой" рассказывается о мальчике,который обманом пытался получить пряник-коня с розовой гривой.бабушка поручила ему собрать ягод чтобы она их продала и купила ему пряник.он пошел по ягоды,но за ним увязались левонтьеские и стали дразнить его.вот мальчик и решил показать свою смелость перед ними.он отдал весь короб  и пошел с ними на реку купаться.но разошлись,а короб  пустой.он решил обмануть бабушку и набил баночку травой,а сверху насыпал ягод.бабушка,ничего не обнаружив,продала этот короб одной девушке.а на следующее утро разбиралась с его обманом.мальчик не знал куда себя деть от стыда.он сам во всем сознался,готовый принять наказание,но бабушка,видя его раскаяние,простила его и купила ему пряник о котором он так мечтал.

Однако не всегда взаимоотношения человека и природы складываются гармонично. иногда мы забываем о том духовном начале, которое заложено в окружающем нас мире.человек и природа неразделимы. мы неразрывно связаны с окружающим нас животным и растительным миром и в немалой степени зависим от него. не случайно проблема взаимоотношений человека и природы настолько злободневна. для многих из нас природа является предметом восхищения, душа расцветает от общения с ней.связь с природой действует на человека благотворнонеразумные, а иногда и варварские действия людей спровоцировали исчезновение редких видов животных и растений, загрязнение воздуха и воды. в некоторых районах планеты бурное развитие промышленности стало причиной настоящей экологической катастрофы.а ведь в мире взаимосвязано всё, и вред, который мы наносим природе, рано или поздно обернётся против нас…: тот, кто живёт в гармонии с окружаю

Кожна людина живе у своєму світі, тільки немає двох схожих світів, як і немає схожих людей. для когось світ-це внутрішній світ, для інших улюблені міста, вулиці. будь-яка людина в праві створювати і вибирати свій спосіб життя, свій світ, в якому він хоче жити. людини майже завжди щось прив'язує до життя, якщо ж такої опори немає, тобто йому нема чого жити, ні мети в житті, немає нікого, кому б він міг або для кого він міг би працювати, людина відчуває свою непотрібність, він позбавлений радості від результатів своєї діяльності.  всередині мене теж є світ. це мої думки, почуття, мрії і спогади. кожна людина індивідуальна і має своє ставлення до існування в світі. ми бачимо наше місто, вулиці не такими, які вони є, а якими ми б самі хотіли, щоб вони були. «наше життя-це те, що ми про неї думаємо», за словами марка аврелія. якщо людина буде думати тільки про погане, не буде вірити у себе, не буде радіти за себе, інших він не досягне поставлених цілей, завдань, він замкнеться в собі! тому що мозок людини - його власний світ, здатний пекло переробити в рай, іль небо – в безодню. дейл карнегі. у багатьох замкнутих у собі людей світ обмежений, обгороджений від усіх, існує небажання знайти спільну мову з людьми, боязнь спілкування.  я вважаю, що зараз вмирають почуття. наш час-час байдужості, байдужості і розрахунку, до всього, що нас оточує. люди стали дуже егоїстичні. кожен живе тільки собою. ніхто не , не дасть ради не наставить на вірний шлях. якщо один перейде іншому дорогу, перший обов'язково запам'ятає і помститься. навколо одна лестощі, зрада, обман. звичайно, є люди чесні, добрі, з якими хочеться спілкуватися, але, на жаль, їх залишилося небагато.