Обж) такие легкие но дурацкие вопросы! вот ответить а? 7-8 пунктов на каждое: почему мы говорим да вредным привычкам; почему говорим нет вредным привычкам; чтобы поддержать здоровье)

человек со слабой силой воли поддается вредным привычкам, т.к. от них он получает удовольствие и не задумывается (или не хочет думать) о возможных последствиях: ему сейчас хорошо, а что будет потом - не важно! а последствия от вредных привычек могут быть печальные для здоровья и жизни!

          люди, которые сильны духом, занимаются спортом, у них есть цель в жизни - такие люди никогда не будут поддаваться на соблазн вредных привычек. такие люди достойны уважения!

мы говорим вредным привычкам "да", потому что зачастую не понимаем вреда на свой организм. мы не бережом своё здоровье. от алкоголя, курения и наркотив человек расслабляется, ему становится хорошо. но ведь это разрушает организм, он становится зависимым и не может просить это занятие. так что , не нужно иметь вредных привычек, нужно занматься спортом и беречь своё здоровье.

людина сама може сформувати свою долю, буквально « зліпити » її? справа в тому, що багато людей поводяться подібно нікому , не можуть знайти собі місце у своїй же життя.

взагалі така поведінка з’ясовно, насамперед, тим, що людина не може визначити для себе конкретну мету в житті. а спробуйте, заради експерименту, запитати у середньостатистичної людини: «а у вас є конкретна мета в житті? ». і ви побачите, що в 99 % випадків вам дадуть відповідь: « звичайно ж, є! ». більшість людей навіть можуть таке питання прийняти за образу, почнуть обурюватися. на самій- то справі, це просто захисна реакція будь-якої людини – ніхто не хоче визнавати себе « », кожен хоче відчути себе значущою особистістю

людина сама може сформувати свою долю, буквально « зліпити » її? справа в тому, що багато людей поводяться подібно нікому , не можуть знайти собі місце у своїй же життя.

взагалі така поведінка з’ясовно, насамперед, тим, що людина не може визначити для себе конкретну мету в житті. а спробуйте, заради експерименту, запитати у середньостатистичної людини: «а у вас є конкретна мета в житті? ». і ви побачите, що в 99 % випадків вам дадуть відповідь: « звичайно ж, є! ». більшість людей навіть можуть таке питання прийняти за образу, почнуть обурюватися. на самій- то справі, це просто захисна реакція будь-якої людини – ніхто не хоче визнавати себе « », кожен хоче відчути себе значущою особистістю.

подробнее - на -