Пешеход идёт со скоростью 50 м/мин, а скорость велосипедиста в 3 раза больше скорости пешехода. велосипедист и пешеход одновременно отправились с остановки на станцию. на сколько километров обгонит велосипедист пешехода за 2 часа?

1) 50*3=150 (м/мин) скорость велосипедиста 2) 2 часа=120 минут 50*120=6 000 м или 6 км пройдет пешеход за 2 час 3) 150*120=18 000 м или 18 км проедет велосипедист за 2 часа 4) 18 - 6 = 12 (км) ответ: на 12 км обгонит велосипедист пешехода за 2 часа.

1) 75%   -   20 тыс.км                                                                                                  100%   -   х                 х=20 тыс км *100/75=26 и 2/3 (тыс.км)                          2)  13%   -   39 зкз     100% -   х               х=39*100/13=300 (экз)

7.3. правила розв’язання конфліктів

раціональна поведінка в конфлікті вимагає знання основних правил його розв’язання [51].

правило 1. визнати наявність конфлікту. як не дивно, це буває найважче. у людської натури є така риса: не визнавати очевидного. замість ховати голову в пісок, варто заявити про конфлікт привселюдно. це очистити атмосферу від пересудів і відкриє шлях переговорам.

 

правило 2. домовтеся про процедуру. якщо конфлікт визнано, домовтеся, де, як і коли ви почнете спільну роботу з його подолання.

 

правило 3. окресліть конфлікт. важливо визначити конфлікт у термінах проблеми, що підлягає врегулюванню. кожна сторона повинна висловити, у чому вона бачить суть конфлікту, які почуття він у неї викликає, як вона оцінює свою роль у конфліктній ситуації. при цьому важливо зосередитися на конкретних діях, а не на особах.

 

правило 4. досліджуйте можливі варіанти вирішення. широко відома техніка «мозкової атаки», коли всі члени висловлюють будь-які, навіть найбезглуздіші пропозиції. усі ідеї реєструються, і вибирається найкраща. ця процедура націлює на співробітництво і спільне прийняття рішення.

 

правило 5. контролюйте виконання спільно прийнятого рішення.

 

правило 6. критикуйте опонента доброзичливо. для того, щоб грамотно користуватися цим правилом, потрібно знати, які існують форми критики [65]. до найпоширеніших належать:

критика з бажанням справі — у цьому випадку людина намагається своїми аргументами й оцінками вирішенню проблеми;

критика з бажанням показати себе, продемонструвати свої знання, ерудицію, підкреслити свою важливість в очах інших;

критика з метою зведення особистих рахунків — спрямована на те, щоб скривдити, зачепити людину, підкреслити її слабкі сторони, нагадати про прорахунки. відповіддю на таку критику повинні бути не емоції, а продумані аргументи;

критика з метою збереження чи підвищення свого статусу чи престижу. метою такої критики є возвеличити себе, але той, хто критикує, може ховати свої наміри за голосними закликами до порядку й навіть за самокритикою. уникнути потенційного конфлікту можна, якщо спокійно оцінити ситуацію, відсіяти пафос і корисливі мотиви від ділових роздумів;

критика з метою перестрахування. людина, що критикує,  у цьому випадку використовує критику, щоб завуалювати страх узяти на себе відповідальність. якщо все закінчиться погано, то той, хто критикує, скаже: «а я вас попереджав! »;

критика з метою уникнення заслужених обвинувачень. цю форму критики використовують заздалегідь, щоб нейтралізувати своїх опонентів. той, хто критикує, може задовго до розвитку подій збирати факти, щоб скомпрометувати ів;

критика з метою контратаки — це реакція на чиєсь зауваження. вона використовується для того, щоб розвінчати критикана чи інтригана;

критика з метою одержання емоційного заряду. є люди, що періодично відчувають потребу в емоційному струсі та почувають себе краще після нього. із цією метою вони можуть викори­стовувати критику, особливо, якщо люди легко пі емоційному впливу.

 

правило 7. слід дотримуватися етичних норм спілкування в конфліктній ситуації.

спеціалісти-конфліктологи виділяють такі види етики спілкування:

етика аудієнції — полягає у взаємному бажанні слухати та без перекручувань інтерпретувати інформацію один про одного. варто відкинути власні негативні установки на людину, неупереджено проаналізувавши висловлені думки й пропозиції співрозмовника;

етика доказу — включає не тільки логічну обґрунтованість власних доказів, але й уважне ставлення до доказів іншої сторони;

етика вираження власної позиції — передбачає висловлення своїх думок у коректній формі;

етика критики — полягає в тому, що критику повинно бути спрямовано не на особу, а на її вчинки;

етика реагування на критику. варто звертати увагу, у першу чергу, на зміст критики, а не на форму її вираження. при цьому поводитися слід коректно, без різких відповідних випадів;

етика згоди. завершальна стадія ділового спілкування передбачає з’ясування вирішених і невирішених питань. сторони повинні визначити, чи не залишилося неприємного психологічного осаду в учасників конфлікту. у разі потреби вони повинні вибачитися один перед одним [68].

правило 8. володійте своїми емоціями. це одне з основних правил розв’язання конфліктних ситуацій.