На вечерю бiлоснiжка приготувала два пироги.один пирiг вона розрiзала на 8 шматкiв, а другий на 16 частин.скiльки шматочкiв пирога отримав кожен з присутнiх, якщо на вечерю прийшли 7 гномiв?

8+16= 24(шм.) 7гн. +1 б.=8 24: 8=3 (шм.)

атмосферний азот є недоступним для рослин. кисень використовується рослинами для дихання, його концентрація в атмосферному повітрі достатня для життєдіяльності зелених рослин, більше того – він ними ж і виробляється в процесі фотосинтезу.  найбільш важливим для вищих рослин, у тому числі і деревних, є вуглекислий газ. у процесі фотосинтезу вуглекислий газ асимілюється зеленими рослинами, що забезпечує  утворення  органічної  речовини,  яка на 40-50  % складається з вуглецю.

концентрація вуглекислоти у лісовому повітрі різна на різній висоті від поверхні ґрунту. оскільки найбільша кількість со2  виділяється при диханні та розкладанні органічних речовин, то у лісове повітря цей газ надходить із ґрунту внаслідок дихання коренів рослин, життєдіяльності бактерій, грибів, актиноміцетів, ґрунтових тварин, які беруть участь у розкладі органічних решток та гумусу.  якщо вміст вуглекислоти у повітрі відкритих просторів  коливається у невеликих межах,  то у лісі це помітніше. так, у лісі в  шарі повітря від поверхні ґрунту і  до висоти 1,5 м концентрація  со2  досягає 0,07%. це важливо для  живого ґрунтового покриву  і підросту, які терплять від нестачі освітлення. в умовах підвищеної концентрації вуглекислого газу фотосинтез протікає досить активно і  при меншій освітленості.

з підняттям вище від приґрунтового шару концентрація  со2  поступово зменшується і досягає мінімального значення у кронах дерев  (0,022%). найменша концентрація спостерігається у повітрі біля поверхні листя (0,017%). причиною цього є споживання листям вуглекислоти  для асиміляції вуглецю. поновлення повітря вуглекислим газом на висоті  крон дерев відбувається під дією слабкого вітру (2-4 м/с), який здатний створити у лісі турбулентні потоки повітря, що дозволяють піднятися більш важкому вуглекислому газу до рівня крон, де він використовується.

Одно из направлений христианства, окончательно обособившееся и организационно оформившееся в xi в в результате разделения церквей (1054 г.) .  православие сложилось на территории византийской империи и служило идеологической опорой императорской власти. оно не имело и единого церковного центра, поскольку с самого начала своего формирования церковная власть в византии была в руках четырех патриархов: константинопольского, александрийского, антиохийского и иерусалимского. причем патриарх константинопольский, хотя и именовался вселенским, являлся всего лишь первым среди равных.  по мере распада византийской империи каждый из упомянутых патриархов стал возглавлять самостоятельную (автокефальную) поместную православную церковь. впоследствии автокефальные и автономные православные церкви возникли и в других странах - главным образом на ближнем востоке и в восточной европе.  основу православного вероисповедания составляют священное писание (библия) и священное предание (решения первых семи вселенских соборов и труды отцов церкви ii - viii вв.) . основные принципы православия как вероисповедной системы изложены в 12 пунктах (членах) символа веры, принятого на первых двух вселенских соборах в никее (325 г. ) и константинополе (381 г.) .  важнейшими постулатами православного вероучения являются догматы: триединства бога, боговоплощения, искупления, воскресения и вознесения иисуса христа. формально считается, что догматы не подлежат изменению и уточнению не только по содержанию, но и по форме.  для православия характерен сложный, детально разработанный культ. богослужения в православии намного более продолжительны, чем в других христианских конфессиях, и включают в себя множество обрядов. основным богослужением является литургия. важная роль отводится праздникам, главным из которых (согласно общехристианской традиции) является воскресение христово (пасха) .  духовенство в православии делится на "белое" (женатые приходские священники) и "черное" (монашествующие, обет безбрачия) . имеются мужские и женские монастыри. церковная иерархия (епископат) формируется только из представителей "черного" духовенства. высшим епископским саном является патриарх.  в настоящее время большинство православных церквей (за исключением иерусалимской, , сербской и грузинской церкви) пользуются в богослужебной практике новым стилем (григорианским календарем) , но дату пасхи определяют по старому юлианскому календарю.  при общности вероучения и обрядности каждая поместная православная церковь (как автокефальная, так и автономная) имеет свою специфику не только конфессионального, но и этнического характера.  в настоящее время в православии насчитывается 15 автокефальных (константинопольская, александрийская, антиохийская, иерусалимская, , грузинская, сербская, румынская, болгарская, кипрская, элладская, албанская, польская, чехословацкая, американская) и 4 автономных церкви (синайская, финляндская, критская и японская).