Мне нужно знать какие приметы погоды есть.

Жаворонки летят — к теплу, зяблик — к стуже. гуси высоко летят — много воды будет, низко летят — мало. из берёзы течет много сока — к дождливому лету. облака плывут высоко — к хорошей погоде. воробьи купаются в песке — к дождю. приметы летом вороны под тучи взвиваются — к ненастью. вороны хохлятся — к непогоде перед ненастьем птицы сильно кричат и низко летают перед дождём цветы обычно закрываются. лягушки квакают в пруду - к дождю приметы осенью гром в сентябре предвещает теплую осень. осень будет теплой, если до позднего лета цветут анютины глазки, лютики, маргаритки, тысячелистник, клевер. птица на крышу садится — к непогоде. птица прячет голову под крыло — к холоду. поздний листопад — к суровой и продолжительной зиме. появились комары поздней осенью — к мягкой зиме. приметы зимой ворона купается — к ненастью. воробьи кричат — к метели. ворона клюв под крыло прячет — к теплу. небо над лесом посинеет — к теплу. вечерние зори быстро перегорают — к оттепели. деревья покрылись инеем — к теплу.

Nvdnfsgmbcd bddgjhfse4yu

Далеко-далеко, за лісами і горами є велика країна – Математика. Вона має багато міст: Місто Рівнянь, Місто Кутів, Місто Фігурне…

Міста живуть у мирі, допомагають сусіднім поселенням, коли у тих щось негаразд. Але мешканці Міста Звичайних Дробів і Міста Десяткових Дробів не дружать.

Ось, наприклад, десятковий дріб 0,003-й зустрічає звичайного дроба 2/113-го. Звичайний каже:

- Ти що тут робиш, нульбублику?

- А ти що дивишся, недесятковий телепню? Люди нас більше люблять, бо нами легше користуватися!

- Ні, нас! Бо ми частіше їм трапляємося!...

Ось такі суперечки можна гати, коли зустрічаються дроби "різної масті".

Одного дня, у 4/113-го - двоюрідного брата дробу 2/113-го народився син. Назвали його 4/114-м. Маленький дробик ріс дуже допитливим і дивувався, чому звичайні дроби не дружать з десятковими. Батько пояснив:

- Бо ми найкращі! Ті нульбублики ще сперечаються з нами, ніби вони кращі. І завжди скрізь лізуть, щоб це показати!..

Але коли синові прийшла пора вибирати собі долю, 4/114-й поїхав до Міста Десяткових Дробів. Це рішення було остаточним, бо на це було три пояснення.

По-перше, 4/114-й ще ніколи не був у цьому Місті.

По-друге, він хотів дізнатися, які дроби кращі, та чи десяткові і справді такі злі, як казав про них тато.

І по-третє, дробик 4/114-й хотів примирити ці два великі Міста. Перше, що він почув там, було:

- О ні! Та тут потрібен звичайний дріб! Ось тут, бачиш написано: «Назви три звичайні дроби, більші за 0,3 і менші за 1/20»?

- Не переймайтеся! Ми ж дроби. Мусимо допомагати, а не воювати з дробами «іншої масті», - зголосився 4/114-й дробик. Будемо друзями?

Спочатку дробики 0,04-й і 0,05-й (так їх звали) відмовлялися знайомитись і навіть ображали 4/114-го. Але згодом передумали, роздивились прибульця, розговорились і врешті-решт так подружилися, що стали нерозлийвода.

Коли Мер Міста Десяткових Дробів 0,3-й дізнався, що на його території звичайний дріб, він оскаженів.

- Що цим дурням тут потрібно?!..

Саме тоді у його палац зайшов 4/114-й. Реакція Мера спочатку була така ж, як і у нових друзів звичайного дробика. Але згодом вони стали товаришами. Попри різницю років, різне походження буває, що мер з дитиною таки можуть бути товаришами!

Відтоді мешканці Міст Звичайних і Десяткових Дробів помирилися, бо зрозуміли, що у Математиці навіть найдрібніший математичний значок відіграє важливу роль.

В интернете подобных много

Пошаговое объяснение:

Жил-был зодчий Иван. Умелый был человек, и грамотный. Да только вот с математикой у него плохо было.

Однажды царь позвал Ивана и говорит:

-Ты, Иван, должен мне будешь дворец построить!

И денег я на постройку дам!

И всё было бы хорошо, если бы царь не решил дать ему задачку на счет дворца:

Стена нижнего этажа должна быть 2/3 от всей высоты дворца, стена второго этажа 2/12, а полученную дробь вычти из километра. А высота моего дворца должна быть равна ответу. Если ошибешься, то велю тебе голову отрубить.

Сел тогда Иван и думает, как решить. А с математикой то у него плохо! И попал наш Иван, как говорится, «в дроби». Слава Богу, другие зодчие подошли и ему решить, хоть и постыдили.

Когда же работу закончили, приходит царь смотреть. Слуги всё измерили – правильно. Похвалил царь и Ивана, и других зодчих. А после этого Иван сразу подналег на математику, не жалея сил, и хорошо выучил её!

С тех пор больше никогда Иван не «попадал в дроби»!