Выполнить действия: а)1 5/17*(7-2 4/11) б) (4, 2/1, 2-1, 05)*1.6 выражение 4 2/3m-m +1 1/12m и найти его значение при m=8/19

1)  15/17*(7-24/11)=15/17*(77/11-24/11)=15/17*53/11=795/187=4   47/187 или 4,25 2) (4,2/1,2-1,05)*1,6=(3,5-1,05)*1,6=2,45*1,6=3,92 4 2/3m-m +1 1/12m и найти его значение при m=8/19  я так понимаю написано 4целых 2/3 и 1 целая 1/12. при таком условии получается 14/3m-3/3m+13/12m=11/3m-13/12m=44/12m-13/12m=31/12m при m=8/19 получаем 31/12*8/19=248/228=1   20/228=1   5/57(одна целая 5/57)

1) пространство элементарных исходов - всевозможные трехэлементные подмножества множества всех вопросов. если считать, что вопросы выбираются случайным образом (правда, я не верю, что так на самом деле бывает на экзамене), то общее число исходов (то есть количество трехэлементных подмножеств) равно числу сочетаний из 27 по 3, то есть c_(27)^3=(27)! /(3! ·(27-=27·26·25/6 число же благоприятных исходов, естественно, равно  числу сочетаний из 20 по 3, то есть c_(20)^3=20·19·18/6,  а тогда вероятность равна числу благоприятных исходов, деленному на общее число исходов, то есть  (20·19·18)/(27·26·25)=76/195 2) чтобы сумма очков равнялась 2, нужно, чтобы на каждой кости выпала 1. считая, что кости абсолютно правильные и играют честные люди, мы можем считать, что  все возможные результаты, то есть пары чисел (число очков на первой кости; число очков на второй кости), а их 6·6=36,    равновероятны. а тогда снова, как и в первой , работает классическое определение верооятности  ⇒ искомая вероятность равна 1/36.  

«все змішалося в будинку облонських…» – так починається роман. дружина дізналася, що чоловік був у зв'язку з гувернанткою і оголосила чоловікові, що не може жити з ним. облонський з нетерпінням чекає свою сестру анну в «надії, що вона може врятувати його».

анна кареніна на початку роману – це сяюча істота, це саме життя: «неначе надлишок чогось переповнював її істоту, що мимо

її волі виражалося то в блиску погляду, то в усмішці». анна не може бути некрасивою, вона уособлення гармонії (анна і порок –

речі несумісні).

анна дивовижна для всіх, дивовижна тим, що в ній надлишок життєвих сил, і вона щедро ділиться ними з усіма. вона любить не себе, а інших . вона все знає про дітей доллі, не тільки як їх звуть, але і якими хворобами вони хворіли. вона пом'якшує серце доллі, примиряє її з чоловіком. вона – розрадниця і примирителька. до неї тягнуться самі різні люди. княгиня м'яка говорить про анну: «вона ж не винна, що її всі люблять».

любов, що увірвалася в серце анни, ще більше розкрила скарбницю її душі. вронський каже їй те, у що сам щиро вірить: «нас чекає найбільше щастя». вронський – блискучий, розумний, добрий молодий чоловік, він щиро любить анну. він багатьом жертвує заради неї: своїм честолюбством, кар'єрою військового. здавалося б, вони створені один для одного.

але ось як толстой описує їх любов: «вона (анна) відчувала себе настільки злочинною і винною, що їй залишалося тільки принижуватися і просити він же відчував, що повинен відчувати вбивця, коли бачить тіло, позбавлене ним життя. це тіло,

позбавлене життя, була їх любов, перший період їхнього кохання. було щось жахливе й огидне в спогадах про те, за що було заплачено цієї страшною ціною сорому».

їх любов, любов заміжньої жінки, та ще дружини відомого державного діяча, і блискучого молодого аристократа була засуджена суспільством. всі верстви суспільства відвернулися від анни, як від прокаженої. всі були схвильовані цим новим зв'язком, тому

що це було не поверхневе захопленням, а глибоке почуття. але ні анну, ні вронського це не бентежило.

і все ж їх союз розпадається, ще не встигнувши скластися. толстой постійно підкреслює, що анна соромиться: «гаряча фарба сорому

розлилася її по вона зрозуміла, що їй було соромно. її положення, яке здавалося з'ясованим після вчорашньої вечері, раптом виявилося не тільки не з'ясованим, але й безвихідним. їй стало страшно за ганьбу, про яку вона раніше не думала».

до відчуття ганьби і сорому додалися огиду і ненависть. анна залишається одна, вона відчуває абсолютну самотність, тому що вронський не здатний до любові, він не її «суджений», шлюб з яким повинен здійснитися на «небесах». він занадто поверховий і важкий для любові. вронський недостойний анни, він виявляється навіть нижче кареніна, який прощає вмираючу в пологах дружину. але анна одужує, і любов знову з'єднує їх. але чи любов це? анна неминуче приходить до розпачу, намагаючись розібратися у своїй ситуації. вона зробила гріх: кинула чоловіка, принесла йому страждання, втратила сергійка, бо це була ціна її зради. логіка гріха нашіптує їй , що єдиний вихід із цього становища – самогубство.