За двое суток на заводе выплавили 8 430 т стали. в первые сутки выплавили в 2 раза больше стали, чем во вторые. сколько стали выплавлявши в каждые сутки

х+2х=8430

3х=8430

х=8430: 3

х=2810тонн стали-во вторые сутки.

2х=2*2810=5620тонн стали-в первые сутки.

x-выплавили во вторые сутки.

2x-выплавили в первые сутки.

составим уравнение:

x+2x=8430;

3x=8430;

x=8430/3;

x=2810;

2810т стали  выплавили во вторые сутки.

2810*2=5620(т)-выплавили в первые сутки.

ответ: 2810т стали  выплавили во вторые сутки; 5620т выплавили в первые сутки.

Важную роль в развитии и профилактике заболеваний детей играет рациональное питание, которое, базируется не только на научно обоснованном употреблении молочных, мясных, рыбных и других продуктов, но и на обязательном использовании овощей, фруктов и ягод в питании растущего организма. рациональное питание детей и подростков строится с учетом общих и гигиенических требований к пище. количественное и качественное питание детей несколько отличается от потребностей взрослых и тем более пожилых лиц, что связано с анатомо- особенностями растущего организма. правильно построенное питание имеет большое значение для нормального и нервно-психического развития детей, повышает трудоспособность и успеваемость, выносливость, устойчивость к неблагоприятным влияниям внешней среды, к инфекционным и другим заболеваниям. недостаток или избыток пищи нередко служит причиной заболеваний желудочно-кишечного тракта, нарушения обмена веществ, излишнего нарастания массы тела, вплоть до развития ожирения, или, наоборот, приводит к исхуданию и т. д. дефекты в питании не всегда сразу отражаются на здоровье. чаще они проявляются позже, в процессе жизнедеятельности, при неблагоприятных внешних условиях, заболеваниях, повышенной учебной нагрузке в школе, а иногда и в более зрелые годы. известные специалисты в области детского питания считают, что профилактика многих заболеваний, возникающих у взрослых (артериальная гипертония, сахарный диабет, ожирение и должна вестись не с подросткового или юношеского периода, а с раннего детства и даже в период беременности женщины. из глубины веков к нам пришло убеждение, что будущая мать должна есть за двоих — за себя и будущего младенца. пока это пожелание было трудноосуществимым из-за недостатка еды, оно не приносило вреда. но сегодня беременные женщины нередко едят слишком много и часто. наукой установлено, что у будущей матери существенно увеличивается потребность в белке, витаминах и минеральных элементах, а в жирах и углеводах почти не возрастает. в экспериментах на животных доказано, что при употреблении в период беременности пищи, богатой белками, потомство рождалось мелким, но крепким, жизнеспособным, хорошо развивалось. если же самкам в избытке давали пищу, содержащую углеводы, то потомство было крупным, но детеныши страдали нарушением обмена веществ, болели, слабо развивались. в случаях, когда за время беременности прибавка к массе достигает 1-5 кг и более, у женщин в 2—3 раза чаще развиваются тяжелые токсикозы, повышением артериального давления, отёками и т. д. нормальная масса новорожденного мальчика — до 3800 г, девочки — до 3500 г. но в последние годы акушеры часто принимают детей массой до 5 кг. крупный младенец во время родов часто получает тяжелые повреждения (переломы ключицы, плеча, внутричерепные травмы), которые не всегда может предотвратить даже опытный акушер. к сожалению, число таких новорожденных с каждым годом увеличивается. но вот ребенок родился. в прежние времена в подавляющем большинстве случаев ему грозило голодное детство, поэтому родители хотели, чтобы их младенец был потолще, поупитаннее, тогда он останется жить. но вот опасность голодной смерти давно миновала, а родители продолжают откармливать малышей, оказываясь в результате виновниками их будущих болезней. если новорожденный питается материнским молоком, биологический «рефлекс сосания» сам регулирует количество поступающей пищи. однако в наше время все больше младенцев получают молоко из бутылочки, которое льется к ним в рот без всяких усилий, и матери считают: чем больше его вольется, тем лучше. исследованиями установлено, что такие дети становятся более толстыми, чем те, которых кормили материнским молоком. ребенок растет вместе со стремлением любящих родителей кормить его как можно больше и лучше. малыш толстеет. у него появляются все новые и новые жировые клетки. родители довольны, не зная, что эти клетки уже никогда не исчезнут. каждая из них может уменьшиться в размерах при длительном голодании, но сохранится навсегда. так любящие родители готовят несчастную судьбу своему младенцу, который всю жизнь будет мучиться различной ограничительной диетой. будущей матери необходимо "соблюдать общие принципы рационального питания, которые изложены в предыдущем разделе книги, а также хорошо изучить детское питание. у детей и подростков из всех пищевых веществ наиболее остро ощущается потребность в белках, которые необходимы не только для возмещения потерь в структурных клеточных элементах и энергии, но и для роста и развития организма. чем меньше ребенок, тем больше у него потребность в белке. например, в возрасте 1 года ему необходимо употреблять 3,5 г белка на 1 кг массы тела в сутки, в 7 лет — 3 г, в 11 — 13 лет — 2 г, в 17 лет — 1,7 г. взрослым людям при легкой нагрузке достаточно 1,2 — 1,3 г. удельный вес животного белка (молока, яиц, мяса и рыбы) в рационах детей от 1 до 6 лет должен быть 65 — 70%,

Мико́ла Іва́нович Лобаче́вський (20 листопада (1 грудня) 1792, Нижній Новгород — 12 (24) лютого 1856, Казань) — російський математик, творець неевклідової геометрії, діяч університетської освіти та народної просвіти. Англійський математик Вільям Кліффорд назвав Лобачевського «Коперником геометрії».

М. І. Лобачевський народився в Ардатовському районі Нижньогородської губернії. Його батьками були Іван Максимович Лобачевський (чиновник в геодезичному департаменті) та Прасков'я Олександрівна Лобачевська. Професор математики Нижньогородського університету Дмитро Андрійович Гудков (1918—1992), спираючись на архівні та літературні джерела, обґрунтовує іншу версію походження М. І. Лобачевського, згідно з якою Микола Іванович Лобачевський і два його брати — Олександр і Олексій — були синами макарівсього землеміра і капітана Сергія Степановича Шебаршина і Прасков'ї Олександровни Лобачевської.[1] У 1800 році після смерті батька мати разом з сім'єю переїхала в Казань. Там Лобачевський закінчив гімназію (1802—1807), а потім (1807—1811) і щойно заснований Казанський імператорський університет, якому віддав 40 років життя.

Великий вплив під час навчання в університеті на Лобачевського справив Мартин Федорович Бартельс — друг і вчитель великого німецького математика Карла Фрідріха Гауса. Він взяв шефство над бідним, але обдарованим студентом. На старшому курсі в характеристику Лобачевського включили «мрійливу про себе зарозумілість, наполегливість, непокору», а також «обурливі вчинки» і навіть «ознаки безбожності».[2] Він опинився під загрозою відрахування, але заступництво Бартельса та інших викладачів до відвести небезпеку.

По закінченні університету Лобачевський отримав ступінь магістра з фізики та математики з відзнакою (1811) і був залишений при університеті. У 1814 році став ад'юнктом, а через 2 роки — екстраординарним, і у 1822 році — ординарним професором. Студенти високо цінували лекції Лобачевського. Коло його обов'язків було досить широким — від читання лекцій з математики, фізики, астрономії до упорядкування бібліотеки і музею. В списку службових обов'язків було також за благонадійністю» всіх студентів Казані.[3]

У 1819 році в Казань приїхав ревізор (М. Л. Магницький), який надав вкрай негативний висновок про стан справ в університеті. Магницького призначили попечителем; він звільнив 9 професорів, запровадив сувору цензуру лекцій і казармений режим. Бартельс поїхав в Дерпт, а Лобачевського призначили деканом фізико-математичного факультету. У ці роки він пише підручники з алгебри та геометрії; перший з них було цензуровано за використання метричної системи мір, а другий взагалі не допустили до друку.

У 1826 р. Магницького було усунуто з посади попечителя за зловживання. Призначається новий попечитель (М. Н. Мусін-Пушкін). Лобачевський обирається ректором університету. Він з головою занурюється в господарські справи — реорганізація штату, будівництво механічних майстерень, лабораторій та обсерваторії, підтримка бібліотеки й мінерологічної колекції, бере участь у виданні «Казанського вісника» тощо. Багато що він робить власними руками. Читає науково-популярні лекції з фізики для населення. Одночасно він невтомно розвиває та шліфує справу свого життя — неевклідову геометрію.

У 1832 році Лобачевський одружується на Варварі Олексіївні Моісеєвій. У подружжя народилось семеро дітей. 1834: замість «Казанського вісника» починається видання «Вчених записок Казанського університету». Лобачевський був ректором Казанського університету в період з 1827 по 1846 роки, пережив епідемію холери (1830) та сильну пожежу (1842), що знищила половину Казані. Дякуючи енергії та вмілим діям ректора жертви та втрати в обох випадках були мінімальними.

Зусиллями Лобачевського Казанський університет стає першокласним, авторитетним і добре оснащеним навчальним закладом, одним з найкращих в Росії. 20 листопада 1845 року Лобачевського було вшосте затверджено на посаді ректора на наступні чотири роки. Не зважаючи на це, у 1846 році Міністерство грубо відсторонює Лобачевського від посади ректора і професорської кафедри (офіційно — внаслідок погіршення здоров'я). Формально він отримує навіть підвищення — призначений помічником попечителя, проте платні йому на цій посаді не призначили. Незабаром Лобачевського розорено, маєток його дружини було продано за борги. У 1852 році помирає старший син Лобачевського. Його здоров'я підірвано, слабшає зір. Головну працю вченого, «Пангеометрія» записують під диктовку учні сліпого вченого у 1855 році.

Поховано на Арському цвинтарі в Казані.