Вера, надя и люба собрали землянику. вера и люба собрали вместе 5, 6кг ягод, надя и люба 5, 9 кг, а вера и надя 5, 1 кг. сколько ягод собрала каждая девочка?

Имеем систему; 
{В+Л=5.6 
{Н+Л=5.9 
{В+Н=5.1 сложим и получим: 
2В+2Л+2Н=16.6 
В+Л+Н=16.6:2=8.3 
Н=8.3-5.6=2.7(кг) 
В=8.3-5.9=2.4(кг) 
Л=8.3-5.1=3.2(кг) или уравнением: Вера - х ягод  Надя - у ягод  Люба - п ягод  х+п = 5,6 кг ягод  у+п = 5,9 кг ягод, п = (5,9-у) , подставим в первое уравнение  х+у = 5,1 кг. ягод, х = (5,1-у) , подставим в первое уравнение  (5,9-у) +(5,1-у) =5,6  5,9-у+5,1-у=5,6  -2у+11=5,6  2у=5,4  у=2,7 кг  п=5,9-2,7=3,2 кг  х=5,1-2,7=2,4 кг  ответ: Вера собрала 2,4 кг ягод, Надя - 2,7 кг ягод, Люба - 3,2 кг ягод

Тема 3. стереотипи та упередження 1. стереотипи та їх роль у житті людини і суспільства. 2. гендерні стереотипи. поняття «дискримінації». ксенофобія. расизм. упередження. толерантність 1. стереотипи та їх роль у житті людини і суспільства стереотипи є складовою частиною масової культури. вони можуть формуватися на основі віку ("молодь слухає тільки рок-н-рол"), статі ("всі чоловіки хочуть від жінок тільки одного"), раси ("японці не відрізняються один від одного"), релігії ("іслам – релігія терору"), професії ("всі адвокати – шахраї") і національності ("всі євреї – жадібні"). існують також стереотипи ічні (наприклад, "життя в невеликих містах безпечніше, ніж в мегаполісах"), речові (наприклад, "німецькі машини – найякісніші") та ін. стереотипи в більшості випадків носять нейтральний характер, проте при їх перенесенні від конкретної людини на групу людей (соціальну, етнічну, релігійну, расову) часто набувають негативного відтінку. саме на стереотипах засновані такі явища, як расизм, сексизм, ісламофобія та ін. поняття «стереотип», утворене від грецьких слів στερεός – твердий і τύπος – відбиток, спало на соціально-психологічний лексикон з видавничої справи. так називалися друковані форми, що використовувалися для багаторазового відтворення тексту. близькими за змістом є і інші поліграфічні поняття – кліше, штамп. стереотип – це стійке уявлення про риси, властивих певним соціальним групам, яке переноситься на всіх її представників. один з перших дослідників такого поняття, як стереотип, уолтер ліппман, виділив чотири основні ознаки стереотипу. по-перше, стереотипи завжди простіші, ніж реальність – складні характеристики стереотипи "" в дві-три пропозиції. по-друге, стереотипи люди набувають (від знайомих, засобів масової інформації і і а не формулюють їх самі на основі особистого досвіду. по-третє, всі стереотипи помилкові, більшою чи меншою мірою. завжди вони приписують конкретній людині межі, якими вона зобов'язана володіти лише через свою приналежність до певної групи. по- четверте, стереотипи дуже живучі. навіть якщо люди переконуються у тому, що стереотип не відповідає дійсності, вони схильні не відмовитися від нього, а стверджувати, що виключення лише підтверджує правило. наприклад, зустріч з високим китайцем лише переконує жертву стереотипу у тому, що вся решта китайців – маленького зросту. стереотип може змінитися і бути перенесений на іншу групу населення. в умовах нинішнього швидкого ритму життя стереотипи певною мірою нам . вони економлять час, не примушуючи довго роздумувати над тим чи іншим питанням. часу на обдумування певних явищ часто не вистачає, а установка дає можливість орієнтуватися в нашому швидкоплинному світі. таким чином ми економимо свій час, звертаючи увагу лише на те, що для нас важливо.

ТЕМА 3. СТЕРЕОТИПИ ТА УПЕРЕДЖЕННЯ
1. Стереотипи та їх роль у житті людини і суспільства.
2. Гендерні стереотипи. Поняття «дискримінації». Ксенофобія. Расизм.
Упередження. Толерантність
1. Стереотипи та їх роль у житті людини і суспільства
Стереотипи є складовою частиною масової культури. Вони можуть
формуватися на основі віку ("Молодь слухає тільки рок-н-рол"), статі ("всі
чоловіки хочуть від жінок тільки одного"), раси ("японці не відрізняються один
від одного"), релігії ("іслам – релігія терору"), професії ("всі адвокати –
шахраї") і національності ("всі євреї – жадібні"). Існують також стереотипи
географічні (наприклад, "життя в невеликих містах безпечніше, ніж в
мегаполісах"), речові (наприклад, "німецькі машини – найякісніші") та ін.
Стереотипи в більшості випадків носять нейтральний характер, проте при їх
перенесенні від конкретної людини на групу людей (соціальну, етнічну,
релігійну, расову) часто набувають негативного відтінку. Саме на стереотипах
засновані такі явища, як расизм, сексизм, ісламофобія та ін.
Поняття «стереотип», утворене від грецьких слів στερεός – твердий і
τύπος – відбиток, спало на соціально-психологічний лексикон з видавничої
справи. Так називалися друковані форми, що використовувалися для
багаторазового відтворення тексту. Близькими за змістом є і інші поліграфічні
поняття – кліше, штамп. Стереотип – це стійке уявлення про риси, властивих
певним соціальним групам, яке переноситься на всіх її представників.
Один з перших дослідників такого поняття, як стереотип, Уолтер
Ліппман, виділив чотири основні ознаки стереотипу. По-перше, стереотипи
завжди простіші, ніж реальність – складні характеристики стереотипи
"укладають" в дві-три пропозиції. По-друге, стереотипи люди набувають (від
знайомих, засобів масової інформації і ін.), а не формулюють їх самі на основі
особистого досвіду. По-третє, всі стереотипи помилкові, більшою чи меншою
мірою. Завжди вони приписують конкретній людині межі, якими вона
зобов'язана володіти лише через свою приналежність до певної групи. По-
четверте, стереотипи дуже живучі. Навіть якщо люди переконуються у тому,
що стереотип не відповідає дійсності, вони схильні не відмовитися від нього, а
стверджувати, що виключення лише підтверджує правило. Наприклад, зустріч з
високим китайцем лише переконує жертву стереотипу у тому, що вся решта
китайців – маленького зросту. Стереотип може змінитися і бути перенесений на
іншу групу населення.
В умовах нинішнього швидкого ритму життя стереотипи певною мірою
нам допомагають. Вони економлять час, не примушуючи довго роздумувати
над тим чи іншим питанням. Часу на обдумування певних явищ часто не
вистачає, а установка дає можливість орієнтуватися в нашому швидкоплинному
світі. Таким чином ми економимо свій час, звертаючи увагу лише на те, що для
нас важливо.