:берёза достигает в высоту 25м.дуб на 15 м выше берёзы, а высота тополя ровна сумме высот берёзы и дуба.поставь два вопроса к

Борьба за существование - борьба организма, популяции, вида за выживание. Борьба с живыми организмами и с условиями обитания, в результате которой выживает наиболее при

Сталкиваясь между собой, организмы вступают во внутривидовую и  межвидовую  борьбу. Самой суровой является борьба со своим же видом - внутривидовая борьба, поскольку представители одного вида занимают одну нишу и связаны одими и теми же связями. Здесь идет самая острая борьба за питание, за самку, за территорию. Чтобы снизить остроту внутривидобой борьбы, в природе выработаны различные механизмы. например - у организмов  с полным превращением ( амфибии и насекомые) личинка и взрослая особь (имаго) живут в различных средах и питаются разной едой. У животных, живущих группами существуют сложные иерархические отношения, в которых существуют очередность азмножения, питания и т. д.

Межвидовая борьба происходит между представителями разных видов, которая выражается в поедании одного вида другим, в паразитизме одного вида на другом, в конкуренции за места обитания, в конкуренции за корм и так далее. Однако не стоит забывать, что в межвидовой борьбе виды друг другу. Пчелы опыляют растения, растения кормят травоядных и т. д.

Конкуренция внутри вида делает вид сильнее, потому что слабые не при погибают, вид от этоговыигрывает . В межвидовой борьбе выигравают оба вида, при друг к другу и эволюционируя параллельно. В результате  борьбы за существования осуществляется естественный отбор.

Борьба с  условиями обитания повышает при и выживаемость вида.

Все виды борьбы усиливают внутривидовую.

найдавніших часів відомо, що магнітна стрілка компаса завжди встановлюється в даному місці Землі в певному напрямку. Цей факт означає, що навколо Землі існує магнітне поле. Своїм північним кінцем магнітна стрілка вказує напрям на Південний магнітний полюс Землі, який знаходиться в північній півкулі. Північний магнітний полюс знаходиться в південній півкулі.

Думка про те, що Земля являє собою гігантський магніт, вперше була висловлена ​​англійським ученим Гильбертом ще в 1600 році

За сучасними поглядами перша причина - це процеси, що відбуваються в надрах Землі. Ядро Землі є рідким і складається із заліза; в ньому циркулюють кругові струми, які й породжують земне магнітне поле: навколо струмів завжди є магнітне поле. У 1958 році за до космічних апаратів російські та американські вчені відкрили існування навколо Землі двох "поясів",їх називають радіаційними, які складаються з рухомих потоків заряджених частинок - протонів і електронів, які створюють кільцевий струм. Частинки сонячного вітру, головним чином протони й електрони, захоплюються магнітним полем Землі і рухаються по гвинтових траєкторіях уздовж силових ліній. Під час збільшення сонячної активності інтенсивність сонячного вітру зростає. При цьому частинки сонячного вітру іонізують верхні шари атмосфери в північних широтах (де магнітні силові лінії згущені) і викликають там світіння - полярні сяйва.

Таким чином, радіаційні пояси - друга причина існування у Землі магнітного поля.