Расстояние между на карте равно 31 см. найдите расстояние между этими на местности, если 1 см на карте соотвецтвует 14 км на местности.

31*14=434 км - расстояние между городами

31*14=434 км расстояние на местности

"Вихована людина -не та, яка розіллє соус, а та, яка не помітить, як це зробив інший" Що ж означає вміння поводитись у колективі? Бути вихованою людиною — це і вміння вітатись, і підтримувати в товаристві розмову, і правильно їсти, одягатись, і вміння поводитись у громадських місцях.

Та неправильно мислять ті, хто вважає, що вихованість зводиться лише до гарних манер. Коли говоримо "вихована людина", ми маємо на увазі щось більш глибоке в людині, і передусім внутрішню інтелігентність. А це означає бути уважними до інших, тактовними, скромними.

Бути ввічливою, вихованою, витриманою людиною не так-то легко. Тут потрібні і самодисципліна, і готовність іноді поступитися власними вигодами, звичками і, найголовніше, почуття поваги до інших людей, до колективу, відповідальність за свої вчинки перед суспільством.
Поступитися місцем у переповненому автобусі літній людині — це значить самому відчути помітну незручність. Та без вагань це зробить кожна вихована людина. Вона ж не дозволить собі увімкнути транзистор під вікнами житлового будинку. Вона знає: ми живемо у вік, коли навколо і так гамірно, як же не оберігати спокій і тишу?

Вихованість — це не тільки ввічливість і привітність. Це й людяність. Це — бути серед людей Людиною. Для цього, насамперед, потрібно мати такі внутрішні якості, як щирість, доброта. Несподіваний життєвий конфлікт вихована людина розв'яже швидше з гумором, ніж з досадою.

Однажды я пошел(а) в лес.Зайдя туда я почувствовал(а) прекрасные звуки, такие как шелест листьев,постукивание дятла в добавку к этому я услышал(а) радостные припевы птиц и журчание ручейка.
У меня появилось сказочное настроение и я решил(а) пройти дальше в глубь леса. И я будто проникал(а) в эту обстановку. Я  услышал(а)  трель соловья, глухое уханье совы которая сидела на дереве,услышал(а) звонкую капель.Эти звуки радовали меня, но боль всего мне понравились весенние лучи солнца, заставлявшие меня жмуриться и улыбаться.