Во время похода туристы пользовались картой, масштаб которой 1: 1000000.сколько надо на это времени, чтобы проехать из одного города в другой на велосипедах со скоростью 12 км в ч , если на карте расстояние между этими двумя 0, 6 дм с объяснением

1) Найдем сначала расстояние.
так как масштаб всегда идет в см, переведем 0,6дм в см.
1дм=10см
0,6дм=0,6*10=6см - это расстояние на карте
2) Переведем теперь расстояние с карты в реальность, используя масштаб.
1см=1 000 000см
6см = 6*1 000 000=6 000 000см - это реальное расстояние.
так как у нас скорость в км/ч, то переведем данное расстояние в км.
1км=1000м=100 000см
6 000 000:100 000= 60км - реальное расстояние в км.
3) Помня формулы движения, найдем время, t=S/V
60/12=5ч

ответ: 5ч.

күні :

5 сынып

сабақтың тақырыбы: 2.8. ең кіші ортақ еселік

сабақтың мақсаты:

ең кіші ортақ еселік туралы түсінік беру , ең кіші ортақ еселігін таба білуге үйрету .оқушылардың логикалық ойлау қабілеті мен есептеу дағдыларын жетілдіру.белсенділіктерін арттыру , оқушылардың пәнге деген қызығушылығын .оқушының ауызша сұрақтарға тез жауап беру қабілеттерін .оқуға саналы сезімге ,жауапкершілікке өз бетінше еңбектенуге тәрбиелеу.тез ойлап , тез қорытуға және сөйлеу мәнеріне тәрбиелеу.

сабақтың түрі: жаңа білім беру сабағы

сабақтың әдісі: баяндау ,әңгімелесе отырып түсіндіру,есептер шығару , сұрақ –жауап.

сабақтың көрнекілігі: сабаққа қатысты , тірек схемалары , дидактикалық тапсырмалар . перфокартаға жазылған түрде беріледі.

сабақтың өту жоспары:

i. ұйымдастыру кезеңі.

ii. ой қозғау – үй тапсырмасын тексеру.

iii. ой толғау – жаңа сабақты өту.

iv. ой түйін – есептер шығару.

v. бағалау, қорытындылау.

vi. үйге тапсырма беру

сабақтың барысы

еске түсіру сұрақтары :

1.жай сан және құрама сан деген не?

2.құрама санды жай көбейткіштерге жіктеу деген не?

3.ең үлкен ортақ бөлгішті қалай табамыз?

4.қандай сандарды өзара жай сандар дейміз?

4 санына еселік сандар : 4,8,16,24,28,32,36,

6 санына еселік сандар : 6,12,18,24,30,36,42

екеуіне де еселік болатын сандар : 12,24,36 ,

екое(4,6 )= 12

анықтама:   берілген натурал сандардың әрқайсысына еселік болатын ең кіші натурал санды , сол сандардың  ең кіші ортақ еселігі  деп атайды.

ең кіші ортақ еселікті табу жолдары :

берілген натурал сандардың ең кіші ортақ еселігін сол сандарды жай көбейткіштерге жіктеу арқылы табу.берілген натурал сандардың ең кіші ортақ еселігін табу үшін: берілген натурал санды көбейткіштерге жіктеу керек; берілген сандардың ең үлкенінің жай көбейткіштерін жазу керек; оны оның жіктелуінде жоқ , бірақ басқа сандардың жіктелуінде бар жай көбейткіштермен толықтыру керек; шыққан көбейткіштердің көбейтіндісін табу керек.

мысал ; екое(56,60)=840

2-тәсіл.

берілген сандардың ең үлкенінің еселіктерін іріктей отырып , осы сандардың ең кіші ортақ еселігін табу.

мысалы : 16 және12 сандарының ең кіші ортақ еселігін табайық.берілген сандардың ең үлкені-16 саны.16 санының еселіктері: 16,32,48,64,80,96,… осы еселіктердің ішінде 12-ге бөлінетіні 48,96 сандарының ең кішісі-48 саны. онда 48 саны -16 және12 сандарының ең кіші ортақ еселігі: екое(16,12)=48.

жай сандардың ең кіші ортақ еселігі , осы сандардың көбейтіндісіне тең.

мысалы : 6 және 35 өзара жай сандарының ең кіші ортақ еселігін табайық:

6=2·3; 35=5·7;

екое: (6,35)=2·3··5·7=6·35=120;

қысқаша: екое(6,35)=120.

егер берілген сандардың біреуі қалғандарына бөлінетін болса, онда сол сан берілген сандардың ең кіші ортақ еселігі болады.

мысалы : екое(57,19)=57

екое(8,16,32)=32

ой түйін – есептер шығару.кітаппен жұмыс№ 308№ 309(1,3,5)№ 310

үйге тапсырма

§2.8. ереже жаттау

№309(2,4,6)

№311

7.бағалау:

василь острозький був молодшим сином князя  костянтина острозького  (старший  —  ілля) від другого шлюбу з князівною олександрою  семенівною слуцькою. походив з роду  острозьких  — найбагатшого і найвпливовішого князівського роду тодішніх білорусі та україни  xvi  — початку  xvii століття. серед його предків генеалогічна традиція кінця  xvi  — початку  xvii століття  називає  руса  і давньоруських князів  —  рюрика,  володимира святославича,  ярослава мудрого  та  данила галицького.

після смерті батька в  1530  році виховувався матір'ю в  турові. молодим дістав гарну  освіту, про що свідчить його листування та промови в сенаті. після смерті в  1539  році старшого брата  іллі  вступив у багаторічну боротьбу за батьківську спадщину, що тривала аж до  1574  року.

з середини  1540-х років в офіційних документах василь острозький починає іменуватися батьковим ім'ям  — костянтин. залишившись фактично єдиним спадкоємцем свого багатого батька, отримав у володіння величезні маєтності на  волині, київщині,  поділлі  та  галичині, які давали щорічно прибуток понад 1  мільйон злотих. костянтин василь острозький володів також значними земельними маєтками в  угорщині  та  чехії.

у 18 років (1543—1544) розпочав військову службу під керівництвом  маршалка  волинської землі князя  федора санґушка. політичну кар'єру почав  1550  року, отримавши від великого князя литовського посаду старости володимирського і маршалка волинського. найкращий захисник від татарських нападів після смерті батька[3].

в  1559  році к. в. острозький став  воєводою київським, що значно сприяло посиленню його впливу на політичне життя україни. не прагнучи військової слави, проводив енергійну колонізаторську політику в порубіжних землях київщини та  брацлавщини, засновуючи нові  міста,  замки  та  слободи. економічна потужність маєтностей княжого роду та його неабиякий політичний вплив швидко робить к. в. острозького «некоронованим королем русі»[4], що проводить відносно незалежну політику в руських землях. у  1560-х роках к. в. острозький виступав за рівноправне входження русі до складу державного утворення  речі посполитої.

1569  року став сенатором. був фактичним провідником русі-україни під час  люблінської унії  1569  року, підписав її[3].

1572  року згасла  династія  ягеллонів  — к. в. острозький в  1573—1574  роках був одним з можливих кандидатів на польський престол, чию кандидатуру підтримувала і  османська імперія  (цьому завадило те, що вважався «вождем схизматиків»), згодом і на московський  — після смерті останнього рюриковича царя  федора i івановича, в  1598  через спорідненість з московськими  рюриковичами.

в  1574  році переніс князівську резиденцію з  дубна  до  острога, де розпочалася перебудова  острозького замку  під керівництвом італійського архітектора  п'єтро сперендіо.

у  вересні  1574  року мав суперечку з  юрієм язловецьким[5].

1579  року замок і місто  чернігів  намагались здобути частини війська короля  стефана баторія  під командуванням князів к. в. острозького та  михайла вишневецького. взяти не змогли, тому підпалили[6].

15  (18) жовтня  1592  року отримав свідоцтво сейму щодо попередження ним урядників речі посполитої про упадок та руйнування укріплень  києва,  білої церкви, зокрема, що замки в містах знаходяться «у вкрай незадовільному стані»[7].

1594  року зять  христофор перун радзивілл  подав позов на нього від імені дружини та свого старшого сина через різні погляди на спадок, який задовільнив земський суд у  слонімі. перед її розглядом в  коронному трибуналі  24 серпня  1594  року уклав з тестем угоду, за якою радзивілли отримували, зокрема,  глуськ,  тернопіль, права на  копись[8].

у  латинській катедрі  тарнува  коштом князя к. в. острозького було встановлено наприкінці xvi  ст. виготовлений скульптором паллавіні надгробок батьку  янові-аморові  (верхній ярус) та сину  янові криштофові  (нижній) тарновським[9].