Объём и площадь поверхности шара выражены одним и тем же числом. Вычислите радиус шара

Коли я розмірковую над таким важливим питанням, як сенс життя, то я радий вже тому, що існую, що поріч зі мною є дорогі мені люди, що я маю можливість милуватися красою навколишнього світу і постійно відкривати для себе щось нове. Але в поняття «бути людиною» кожний вкладає своє власне розуміння, яке і впливає на вчинки та дії людини, а інколи навіть на хід всього її життя. У моєму розумінні бути справжньою людиною – це, перш за все, мати високі моральні якості і почуття гідності. Саме цього, на мою думку, ніколи не було у Грегора Замзи – головного героя новели Франца Кафки «Перевтілення».Звичайно, бути справжньою людиною набагато важче, ніж комахою як у прямому, так і в переносному сенсі цього слова. Адже бути людиною – це бути особистістю, вирішувати багато питань та проблем на своєму життєвому шляху, яких ніколи немає у житті комах. Кожна людина повинна отримати освіту, постійно збагачувати свій внутрішній світ і прагнути покращити не тільки своє власне життя, а й життя людей навколо. А головний герой новели, як і комаха, просто існував. Хоча він і піклувався про своїх рідних, це майже не мало сенсу, бо у відповідь він не отримував ні любові, ні навіть доброго слова.Життя людини – це постійні випробування, які вона повинна долати з честю та гідністю. І найважче за все залишатися людиною, а не перетворюватися на комаху, яку не помічають близькі і вважають її за пусте місце. Ось і герой новели «Перевтілення» морально перетворився на комаху задовго до того, як став жуком фізично. Усе життя він працював на благо своєї родини і не піклувався ні про свою кар’єру, ні про те, що у нього не було друзів. Не хвилювало його і становище рідних, які думали тільки про гроші, що в черговій раз принесе додому Грегор.Людина мусить вірити в себе, і якщо саме так чинив би Грегор, його життя склалося б зовсім по-іншому. Адже у нього було усе, щоб стати гідною людиною і, незважаючи на обставини, не перетворитися на комаху. Показовим у цьому сенсі може бути епізод, в якому сестра Грегора Грета грала на скрипці. Здавалося б, ця чарівна мелодія повинна була зачарувати усіх присутніх, бо будь-яка нормальна людина потребує у своєму житті чогось прекрасного і неповторного. Проте батько і мати розчарувалися у грі своєї доньки, бо чекали від неї більшого. Лише Грегор, який на той момент вже перетворювався на комаху, зачарувався неповторною грою дівчинки.Увесь час Грегор вважав себе тягарем для родини, хоча усі його рідні існували саме за його рахунок. Він прагнув позбавити рідних від тягаря, як і сталося врешті-решт. Хоча вже й після перевтілення у героя новели залишалося щось людське, але шансів на порятунок у нього не було. Це ще раз доводить, що бути людиною набагато важче, чим існувати, як комаха, але саме людина у повному сенсі цього слова гідна на повагу і любов оточуючих, чого у своєму житті Грегор Замза не отримав.

Напевно, у це складне поняття «бути людиною» кожен вкладає власне розуміння. Саме воно і відрізняє кожну окрему людину від решти суспільства. З моєї точки зору, бути справжньою людиною означає наявність внутрішньої гідності та досить високих стандартів щодо моральних якостей. Якщо говорити про Грегора Замзу з новели Ф.Кафки «Перевтілення», то він нічого подібного не мав.

Комахою, на перший погляд, бути легше, аніж людиною. Адже можна просто існувати, не обтяжуючи себе жодними обов*язками, не розв*язуючи жодних проблем, не збагачуючи себе повсякденно здобутками культури, науки або мистецтва, які створило людство за час його існування... Нічого цього у житті «комах» не існує. А колишній комівояжер Грегор примудрився стати саме такою людиною-комахою. Що ж, таке може трапитися будь з ким, якщо праця стає нестерпним тягарем, як от у Замзи: "О Боже, — подумав він, — який важкий фах я собі вибрав! День у день дорога. I так доводиться хвилюватись набагато більше, ніж на тій самій роботі дома, а тут ще ця жахлива їзда, морока з пересадками, нерегулярна, погана їжа, щораз нові, чужі, байдужі люди. А хай йому чорт! "

Так вже сталося, що з часом він перестав вірити у себе, все життя працюючи, аби лише забезпечити свою родину, як колись працював сам Франц Кафка, що й привело його до моральної трагедії, до повної самотності та відчудження.

Ані батько Грегора, ані його мати та сестра – ніхто ніколи не піклувався про самого Грегора. Для них найважливішим було те, що він приносив додому гроші. При цьому сам Грегор вважає себе тягарем для родини, бо він, комаха, більше не може працювати, отже родина приречена на злидні, адже «з ними трапилося таке нещастя, якого ні з ким із їхніх знайомих та родичів ніколи не траплялося».

Коли ж Грегор-комаха помер, то його жертва заради сім*ї виявилася непотрібною: вони самі можуть працювати, а отже, й жити по-людськи. «Зручно вмостившись, родина обговорювала свої надії на майбутнє, і виявилось, що вони не такі вже й погані, якщо їх добре зважити».

Виявляється, якби Грегор був насправді людиною з самого початку, то й його родина була б більш людяною, оточила б його повагою та розумінням, клопоталася про нього та любила. На жаль, комаха цього не варта.

Відповідаючи на основне питання, ким бути важче: людиною чи комахою, я кажу, що людиною бути дуже непросто, але в нас просто немає іншого вибору.