-(13-b)-22 раскрыть скобки и у выражение

Имеем -(13-b)-22

Раскрываем скобки, когда перед ними стоит минус, то меняем знак каждого члена в скобках и получаем:

-13+b-22

Теперь вычисляем разность и получаем ответ:

-35+b

В 214-м зале Эрмитажа выставлены две небольшие картины. Это произведения Леонардо да Винчи (1452—1519). Трудно переоценить значение этого многогранного деятеля, всеобъемлющего гения эпохи Возрождения - художника, мыслителя, ученого, изобретателя. В лице Леонардо да Винчи воплотились самые смелые и самые заветные стремления его современников, людей Возрождения - эпохи величайшего прогрессивного переворота. Настойчиво и неутомимо стремится Леонардо изучить и безошибочно понять реальный, земной мир - прекрасный мир, окружающий человека; постигнуть закономерность в жизни природы, уловить оттенки света и цвета предметов и воздуха; усвоить механику движения и существования человеческого тела - прекраснейшего создания природы; наконец, заглянуть в душу, во внутренний мир человека и понять этот внутренний мир в неразрывной связи с материальной жизнью, подметить жесты и взгляды, раскрывающие душевные движения человека.
Леонардо да Винчи родился в 1452 г. в небольшом городке Винчи. С 14 лет он жил и учился во Флоренции, многосторонняя культурная жизнь которой развиться его научным и художественным склонностям. Период времени между 1482 и 1499 г. Леонардо да Винчи провел в Милане, работая как ученый, изобретатель, скульптор и живописец. В это время его воздействие на современное итальянское искусство становится очень значительным. В конце жизни Леонардо уехал во Францию, куда увез с собою любимые свои произведения.
Картин Леонардо да Винчи дошло до настоящего времени очень мало, и две из них, хранящиеся в Эрмитаже, составляют значительную долю его художественного наследия. Обе написаны на один и тот же сюжет: мадонна с младенцем. Больше картин Леонардо на эту тему не сохранилось.

У Стародавньому Китаї вже користувалися десятковою системою заходів, позначали дріб словами, використовуючи міри довжини чі: цуни, частки, порядкові, шерстинки, найтонші, павутинки. Дріб виду 2,135436 виглядала так: 2 чі, 1 цунь, 3 частки, 5 порядкових, 4 шерстинки, 3 найтонших, 6 павутинок. Так записувалися дробу протягом двох століть, а в V столітті китайський вчений Цзю-Чун-Чжі прийняв за одиницю не чі, а чжан = 10 чі, тоді ця дріб виглядала так: 2 чжана, 1 чі, 3 цуня, 5 часток, 4 порядкових, 3 шерстинки, 6 найтонших, 0 павутинок.

Попередниками десяткових дробів були шестидесятеричные дробу древніх вавілонян. Деякі елементи десяткового дробу зустрічаються в працях багатьох вчених Європи 12, 13, 14 століттях.

Десятковий дріб з до цифр і певних знаків спробував записати арабський математик ал-Уклисиди в X столітті. Свої думки з цього приводу він висловив в "Книзі розділів про індійську арифметику".

В XV столітті, в Узбекистані, поблизу міста Самарканда жив математик і астроном Джемшид Гиясэддин ал-Каші (дата народження невідома) . Він гав за рухом зірок, планет і Сонця, у цій роботі йому необхідні були десяткові дроби. Ал-Каші написав книгу "Ключ арифметики" (була видана в 1424 році) , в якій він показав запис дробу в один рядок числами в десятковій системі і дав правила дії з ними. Вчений користувався декількома написання дробу: то він застосовував вертикальну риску, то чорнило чорного і червоного кольорів. Але ця праця до європейських учених своєчасно не дійшов.

Приблизно в цей же час математики Європи також намагалися знайти зручну запис десяткового дробу. У книзі "Математичний канон" французького математика Ф. Вієта (1540-1603) десятковий дріб записана так 2 135436 - дробова частина і підкреслювалася і записувалася вище рядки цілої частини числа.

У 1585 р. , незалежно від ал-Каші, фламандський вчений Симон Стевіном (1548-1620) зробив важливе відкриття, про що написав у своїй книзі "Десята" (французькою мовою "De Thiende, La Disme"). Ця маленька робота (всього 7 сторінок) містила пояснення запису і правил дій з десятковими дробами. Він писав цифри дробового числа в один рядок з цифрами цілого числа, при цьому нумерючи їх. Наприклад, число 12,761 записувалося так:

12076112

або число 0,3752 записувалося так:

3752.

Саме Стевина і вважають винахідником десяткових дробів.

Кома в запису дробів вперше зустрічається в 1592г. , а в 1617г. шотландський математик Джон не пер запропонував відокремлювати десяткові знаки від цілого числа або комою або крапкою.

Сучасну запис, тобто відділення цілої частини коми, запропонував Кеплер (1571) - (1630 рр..).

У країнах , де говорять по-англійськи (Англія, США, Канада та ін) , і зараз замість коми пишуть крапку, наприклад: 2.3 і читають: два точка три.