Измерь стороны и найди площадь фигур а)

Сначала измерь

Ни для кого не секрет, что на нашей планете всё начинает меняться. Полезные ископаемые потихоньку заканчиваются, загрязнения рек, атмосфер, почвы всё чаще проявляются в виде катастроф всемирного масштаба. И каждый человек, задумывающийся об окружающей среде и своей жизни понимает, что так жить нельзя - нужно что-то менять. Менять не только восстановления природных ресурсов, но и своё отношение ко всему живому вокруг.

Одной из самых обсуждаемых тем является вопрос об увеличивающихся за счет большого числа машин выхлопных газов. Они являются достаточно весомой причиной появления озоновых дыр в атмосфере. Чтобы предотвротить это загрязнение, нам необходимо создать некие клапоны, снижающие выделение опасных газов. Также, здесь возможен вариант увеличения числа доброжелателей-садовников, экологов для повышения уровня озеленения городских аллей, парков.

В мире очень много проблем, связанных с экологией. Человечество должно сделать все, чтобы большая часть из них исчезла, ну, или хотя бы снизилась. А чтобы это получилось, каждый человек планеты должен начать с себя. Даже если вы начнете сортировать мусор и отвозить его в центры переработки, уже что-то изменится в лучшую сторону. С вас будут брать пример, вам будут подражать. Таким образом, вместе мы сделаем нашу планету лучше.

Жили-були собі дід та баба. Жили дуже бідно. Була в них корівка, а годувать її не було чим. На пашу водить її не могли, бо були старими дід і баба. Рішили вони продати корівку. Дід повів її на базар. Корівка була невеличка, але здорова. Сторгувався дід швидко з одною хазяйкою і продав корівку. Дуже пізно прийшов дід додому до своєї бабки.

Жаль було корівки, дак він з горя і напився. А ще купив палицю, щоб було на що спиратися.

Баба почала його лаяти:

— А щоб тебе нечиста сила забрала і в сині небеса занесла! Щоб ти на рівній дорозі ноги поламав! Давай сюди гроші!

А грошей вже не було. Баба вигнала діда з дому. Пішов дід по світу. Прийшов до річки, своє добро поховав під кущами. Сів і журиться. Аж ось звідкись узявся пихатий пан із своєю панею. Підійшли вони до діда. Сподобалась палиця панові. Він почав вимагати, щоб дід ту палицю йому продав. Дід пану каже:

— Не продам, бо ця палиця не проста, а чарівна.

Панові захотілось узнати, які чудеса виробляла палиця. Дід кинув палицю під кущ, де він перед тим заховав ковбасу. Пішов за нею, витяг не тільки палицю, а й ковбасу.

Пан дуже здивувався. Каже:

— Закуска є, тепер коли б ще і випивка знайшлася.

Кинув дід вдруге палицю до того куща, де він горілку заховав. Послав дід пана принести палицю. Пан побіг до куща і найшов там пляшку горілки. Просить пан діда:

— Продай мені свою палицю.

— Продам, якщо так просите. Платіть шапку грошей.

Побігла пані за грошима. Вернувся дід додому з грошима, помирилися з бабою та й живуть собі.

Пан пішов на другий день у ліс. Кидав, кидав, да все даром. Зрозумів пан, що дід обманув його.