ответ:Классический образ женской красоты во многом ассоциируется с образами эпохи Возрождения. Именно ренессансная культура предложила бесконечное множество полотен, с которых на нас смотрят возвышенные и трогательно-прекрасные образы. Каждый из которых изумляет своей одухотворенностью, жаждой совершенства, поисками «абсолютной» красоты.Искусство Возрождения не забывает тему Бога, наоборот - божественное начало присутствует во всех сферах жизни, но дистанция между Богом и человеком сильно сократилась, человек сам стремился стать существом богоподобным. Создавая картины, на религиозные сюжеты, которых было ничуть не меньше чем в средневековье, художник Ренессанса считает необходимым запечатлеть все то, чем он восхищался в реальной жизни - женскую красоту и материнство, родную природу, детали интерьера.
Объяснение:
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
как оценили общественную ситуацию пореформенной эпохи " шестидесятники" (были ли едины творцы русской культуры в трактовке "народного блага" )
Відповідь:
Мистецтво грецьких міст Північного Причорномор'я (VII ст. до н. е.— III ст. н. е.)
Поряд зі скіфською культурою на півдні українських земель розквітла надзвичайно багата культура грецьких античних міст. Найвизначнішими серед них були Ольвія, Херсонес, Феодосія, Пантікапей, Тіра.
Мистецтво Північного Причорномор’я поєднало в собі елементи грецької, римської та місцевої культур. Історію його розвитку можна поділити на два періоди: в перші століття існування причорноморських міст у їхній культурі переважав грецький художній стиль, але за часів розквіту Боспорського царства творчість місцевих митців стала вирізнятися надзвичайно яскравою самобутністю.
Унікальним архітектурним творінням Пантікапея є Царський курган (IV ст. до н. е.) — усипальня боспорського володаря, імовірно Левкона І, знайдена 1837 року. Під час розкопок жодних скарбів там не виявилося: могилу було пограбовано ще за давніх часів. Проте сама споруда по праву увійшла до переліку найвизначніших шедеврів архітектурного мистецтва. Окрім чудового інженерного рішення будівлі, митець надав їй глибокого філософського змісту: вузьке склепіння входу до поховання зведене під кутом. Тож до склепу шлях видається коротким, «як швидкоплинне життя людини», а зворотний — нескінченно довгим і нагадує про неможливість повернення з потойбічного світу.
Архітектура Північного Причорномор’я має певні особливості. Здебільшого як будівельний матеріал тут використовувалися місцеві вапняк та камінь, а мармур привозили з грецьких земель. Найкраще збереглися до нашого часу захисні споруди. Серед найцікавіших пам’яток такого роду — міцні фортечні стіни Херсонеса, викладені з великих кадрів щільного вапняку. Ретельна обробка каменю, продумане розташування башт і брами дозволяють уважати цю пам’ятку одним із найвизначніших витворів античної архітектури. Будівлі храмів, базилік, театрів не збереглися, але про їхню колишню значущість свідчать знахідки окремих частин, зокрема руїни базиліки, так званого «монетного двору» Херсонеса тощо. Особливого розвитку набула пантікапейська архітектурна школа. Створені її зодчими громадські, культові та поховальні споруди помітно відрізнялися від еллінських.
Пантікапей
Херсонес
Фреска склепу Деметри (фрагмент). Керч. Крим
Портрет Юнака. Херсонес. Крим
Надгробок. Пантікапей. Крим
З архітектурою Північного Причорномор’я нерозривно пов’язаний живопис, зокрема розписи поховальних споруд. Ці твори, виконані в техніці фрески, надзвичайно гарні і становлять велику художню цінність, адже переважна більшість грецьких фресок не дійшла до нашого часу. У настінних розписах художники часто використовували прийом імітації кладки стін із кольорового мармуру (білого, чорного й червоного). На малюнках присутні ошатні рослинні орнаменти, а також міфологічні, батальні та побутові сцени. У живописі Причорномор’я переважають світлі тони: рожевий, блакитний, блідо-зелений, жовтий. Твори місцевих художників вирізняються цікавими сюжетними композиціями, чудовим кольоровим рішенням і вражають реалістичністю образів, зокрема в портретах, виконаних у техніці енкаустики*. Також про високий рівень розвитку образотворчого мистецтва античних міст півдня України свідчать вишукані мозаїки будинків та храмів Херсонеса, Ольвії.
Значення монументальної скульптури в античному мистецтві дуже велике, але в художній культурі Північного Причорномор’я воно значно скромніше. Монументальна скульптура представлена переважно в рельєфі. Скульптурні пам’ятки, знайдені під час розкопок Ольвії, Херсонеса й Пантікапея, головним чином є привізними витворами грецьких або римських митців. Талант причорноморських скульпторів більш яскраво виявився в коропластиці**. Теракотові фігурки Афродіти,
Деметри, Кори-Персефони й інших божеств служили окрасою храмових інтер’єрів та будинків заможних городян. Ці витвори відрізняються від грецьких: боги й люди зображені місцевими митцями реалістичніше, живіше.
Дослідження мистецтва античних міст півдня України показує, що воно є однією з важливих ланок в історії світової художньої культури. Безумовно, це мистецтво було знайоме й нашим пращурам — праслов’янським племенам, які населяли береги Дніпра, відомого за часів античності як Борисфен.
*Енкаустика — техніка живопису фарбами, замішаними на воску, що накладаються та закріплюються за до нагрівання. **Коропластика — різновид дрібної пластики, виготовлення жіночих фігурок із випаленої глини, воску, поширене у Стародавній Греції.
Образотворче мистецтво Київської Русі
Історія художньої культури України неможлива без такої яскравої сторінки, як доба Київської Русі. Вона має велике значення, адже впродовж існування цієї держави було закладено основу української культури. Окрім слов’янських традицій, творчість давньоруських митців зазнала значного впливу культур сусідніх народів, зокрема провідної ранньосередньовічної християнської держави — Візантії. Особливо це помітно в архітектурі, монументальному живописі й іконописі Київської Русі.(много текста но негрусти :)
Пояснення: