Сочинение на тему роль религии в развитии культуры

Религия-это единственная дорога,ведущая человека к счастью.Она воспитывает человека честным,культурным,умным,сочувствующим к другим существам.Человек без религии, подобен животному,хотя местами он может быть хуже них.Культуру делает религия,можно сказать,что религия основа культуры.Все стремятся быть культурными.Культура без религии,как тело без головы.Не может человек быть культурным без религии.

И на последок:хочешь быть культурным?Стремишься к ней?Тогда, сперва соблюдай все каноны религии,будешь культурным,а самое главное счастливым.

ответ:Десятичная денежная система

Десятичная денежная система — тип валюты, который основывается на одной базовой единице и её производных, которые являются степенями десятки (обычно сотни). Большинство современных валют придерживаются этого правила. Россия была первой страной, которая ввела такую валюту после реформы финансовой системы в 1704 году, во время царствования Петра I.

Токарный станок

Токарный станок Андрея Константиновича Нартова (1717 г.) с составным суппортом позволял легко обточить деталь, причём с большей точностью. Теперь это стандарт для современных токарных станков с ручным управлением.

Яхт-клуб

Старейшим яхт-клубом в мире, по дате создания, является яхт-клуб «Нева», основанный Петром I в 1718 году в Санкт-Петербурге (скорее всего, идея была разработана в начале 1716 года, когда на «Первой Невской верфи» началось строительство гражданских судов).

«Cамобеглая коляска»

Изобретатель — Леонтий Лукьянович Шамшуренков. В 1741 году в Нижегородской губернской канцелярии рассмотрели его проект «самобеглой коляски», но из-за бюрократических проволочек только в 1752 году началось осуществление. В том же году она была сделана. За это изобретатель был награждён 50 рублями. Четырёхколёсный гибрид дрезины и велосипеда мог перевозить двух пассажиров усилиями двух других людей.

Двухцилиндровый паровой двигатель

Иван Иванович Ползунов в 1763 году спроектировал, а в 1764 году построил первый в мире двухцилиндровый паровой двигатель рекордной для того времени мощности в 32 л.с

Самовар

В 1778 году братья Лисицыны представили свой первый самовар, и в тот же год зарегистрировали первую самоварную фабрику.

Фонарь-прожектор (1779)

Изобретатель — Иван Петрович Кулибин.

1791 Веломобиль / «Cамокатка»

«Самокатка» Ивана Петровича Кулибина имела такие неотъемлемые части современного автомобиля, как коробка передач, подшипники качения и скольжения, рулевое управление, тормозное устройство. Маховик, применённый Кулибиным, позволял за счёт накопленной энергии легко преодолевать подъёмы и снижать скорость на спусках

Винтовой лифт

Винтовой лифт — тип лифта, использующий винтовую систему вместо лебёдочной, как в ранних лифтах. Изобретение винтового двигателя было самым важным шагом в технологии подъёма с древнейших времён, который привёл к созданию современных пассажирских лифтов. Первый такой лифт был изобретён Иваном Кулибиным и установлен в Зимнем дворце в 1793 году, а несколько лет спустя другой кулибинский лифт был установлен в Архангельской усадьбе около Москвы. В 1823 году «поднимающаяся комната» появилась и в Лондоне.

Электрическая дуга (1802)

Была изобретена Василием Владимировичем Петровым независимо от Гемфри Робертовича Дэви.

Разборный рамочный улей

Был разработан Петром Ивановичем Прокоповичем в 1814 году.

Объяснение:

Модерн (фр. Moderne від лат. Modernus - новий, сучасний) - період розвитку європейського мистецтва на рубежі XIX-XX ст., Що включає різні художні течії і школи, представників яких об'єднувало антиеклектичний рух - прагнення протиставити свою творчість еклектизму попереднього періоду. Звідси назва. Термін "модерн" слід відрізняти від загального сенсу слова "сучасний" і від поняття "сучасне мистецтво", а також від модернізму. Період модерну відносно короткий, має досить чіткі хронологічні межі: від кінця 1880-х рр. до 1914 р Соціальна характеристика модерну суперечлива: мистецька громадськість мріяла про загальне царстві краси, але в реальності вийшов перший суто буржуазний стиль. На виникнення "нового мистецтва" вплинув романтизм у формах національно-романтичного руху, що почався в Європі після наполеонівських війн, і символізм, оформляти в окреме протягом західноєвропейського мистецтва в 1870-1880-і рр. Однак національний романтизм раніше, в 1830-1880-х рр., Сприяв формуванню ідеології історизму та еклектики, а символізм притаманний мистецтву, особливо архітектурі, на всіх етапах розвитку. Тому справжньою основою "нового стилю" слід вважати не ідеологію рубежу століть, а зміну принципів формоутворення, що має більш глибокі внутрішні причини. Рубіж XIX-XX ст. мав значення етапу, завершального грандіозний цикл розвитку європейської культури, що починався ще в пору античності. Багатьом, ймовірно, тоді здавалося, що на їхніх очах створюється зовсім нове мистецтво. "Ми гребінь вставшей хвилі", - писав В. Брюсов. У період модерну відбувалося стрімке переосмислення старих і відкриття нових художніх форм і прийомів, зближення і злиття різних видів і жанрів мистецтва. Художники модерну зухвало ламали звичні норми і межі. Німецьке "Jahrhundertwende" - "поворот сторіч", краще визначає зміст цього періоду, ніж традиційне французьке вираз "fin de siede" (кінець століття).

Дійсно, так само, як і на початку XX століть, на рубежі століть переважав ідеалізм, віра в те, що мистецтво може змінити життя. Художники модерну стали використовувати в своїй творчості різні форми: грецької архаїки, крито-мікенського мистецтва, античної класики, екзотичного мистецтва Китаю та Японії, готики і Ренесансу, мистецтво етрусків і французького рококо. У порівнянні з попереднім періодом еклектики частіше застосовувався принцип, що забезпечує цілісність зовнішніх і внутрішніх, декоративних і конструктивних елементів композиції. Прагнення до такої цілісності і є головна якість мистецтва модерну. У той же самий час різноманіття художніх форм і різних композиційних прийомів, складність перехідної епохи, її короткочасність не дозволили принципом цілісності реалізуватися досить повно у всіх творах. Тому в період модерну існували різні стилістичні течії. У Франції: "флореальное", або ар нуво ("нове мистецтво"), в Австрії і Шотландії - геометричне, у Німеччині близьке французькому ар нуво мистецтво іменували "югендштіль", в Італії - "ліберті", у Польщі - "сецесією".