записати композицію п'єси "ляльковий дім"​

Объяснение:

Композиція п’єси «Ляльковий дім» має аналітичний характер. Аналітизм її полягає в тому, що твір розпочинається показом зовнішньої ілюзії щастя, а закінчується катастрофою. Драматург доводить, що злагода, комфорт, у яких живуть його персонажі, а також нібито доброзичливі взаємини між ними є оманою. У такий б він розкриває суперечності сучасного йому світу. Але драму Г. Ібсена називають не тільки аналітичною, але й інтелектуально-аналітичною, бо вона завершується інтелектуальним осмисленням персонажами власного життя. Проте герої Ібсена не є рупорами його ідей. Вони промовляють те, що диктує їм логіка власного характеру, психологічну глибину якого майстерно розкриває письменник.

Джерело: https://dovidka.biz.ua/lyalkoviy-dim-analiz/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua

Объяснение:

В русском народном костюме женскому головному убору уделялось особое внимание. По нему можно было узнать не только, из какой местности владелица, но и каков ее возраст, семейное положение и социальная принадлежность.

Если обратиться к справочникам, кокошник — старинный русский головной убор в виде гребня (опахала или округлого щита) вокруг головы, символ русского традиционного костюма.

Женщины полностью прятали волосы под головным убором, так как по старинным обычаям показывать их было нельзя. В старину кокошник носили только замужние женщины. Часто поверх кокошника накидывали платок или фату.

В первой половине XIX в культура заняла почётное место в мировом культурном процессе. Недаром 1810—1830-е гг. (некоторые исследователи считают, что и весь XIX век) получили название «золотой век русской культуры. Успехи российской культуры обусловили её открытость, тесное и плодотворное взаимодействие с культурами других стран. В России происходил процесс демократизации культуры. Он выражался в том, что в первой половине XIX в. расширился круг людей, имевших возможность воспользоваться благами образования

Объяснение: