Объяснение: отсутствие/присутствие конкретного автора
2. народные - с незапамятных времён, композ. с 16-17 века
3. в композиторских отсутствуют обрядовые песни
Песни делятся на две категории: народные и композиторские песни. Главное отличие этих двух видов в том, что в композиторской песне мы можем назвать авторов поэтического и музыкального текстов. Народной песни песонифицированного автора нет. Ее создателем является коллективный творец – народ.
ародная песня
Народные песни слагались веками, они крестьянам в работе, их пели во время обрядов, праздников и траурных дней. Изначально, песни служили для сопровождения свадьбы, похорон, рождения ребенка, уборки урожая. Со временем назначение песни изменилось. Люди сочиняли и пели песни, когда им было весело или грустно, когда они работали или отдыхали.
Любой человек мог изменить слова или мелодию песни в зависимости от его желания. Народная песня передавалась из поколения в поколение, переносилась из города в город бродячими музыкантами, поэтому за несколько лет она могла изменяться несколько раз. Простые крестьяне не могли записать ни слов, ни музыки, поэтому песни запоминали наизусть.
Народные песни делятся на две группы. Они бывают обрядовыми и необрядовыми.
Обрядовые песни сопровождают определенные ритуалы: свадебные песни, песни, исполняющиеся при рождении ребенка, песни, сопровождающие земледельческие обряды.
Необрядовые песни – это песни, которые поют на вечерках, на беседах. Они не сопровождают обряды.
Основное назначение народной песни – выражать разнообразные эмоции, переживания народа. Тематика народных песен весьма разнообразна. Бывают песни о любви, о тяжелой крестьянской доле. Существует целый цикл песен о рекрутчине (солдатские песни) .
Особое место в песенном фольклоре занимают исторические песни, где повествуется о важных исторических событиях и действуют реальные исторические персонажи.
К народному песенному творчеству относится также жанр частушки, который появился относительно недавно. Частушка сформировалась в сельской местности на основе лирической песни немногим более 100 лет назад. До этого частушек не было. Интересно, что первые частушки исполняли исключительно парни. Они были, конечно же, о любви.
С музыкальной точки зрения народно-песенное творчество характеризуется строгой каноничностью и замкнутостью. Существуют образцы народной музыки, которые передаются из поколения в поколение. Народные песни исполняются как сольно, так и хором. Многоголосие каждого народа, гармония народных песен уникальна.
Композиторская песня
Композиторская песня – это профессиональное вокально-инструментальное сочинение. В отличие от народной песни, композиторская доходит до нас в первозданном виде, даже если она была написана 100-200-300 лет назад. Композиторы писали музыку на стихи профессиональных поэтов, поэтому, композиторскую песню еще называют «профессиональной песней» .
Композиторская песня появилась, предположительно, в период позднего Средневековья: в 16-17 веках, когда произошло освобождение от влияния церкви и стала развиваться светская культура, а с ней композиторское и поэтическое мастерство, далекое от строгих церковных канонов.
В обоих направлениях существуют жанры: лирическая, патриотическая (гимническая) , шуточная, пародийная, детская, колыбельная, маршевая (строевая) , студенческая, туристская, блатная, частушка и т. д.
В разных направлениях какие-то жанры встречаются чаще, какие-то реже. Hапример, жанр патриотической (гимнической) песни чаще встречается в профессиональном направлении, а жанр блатной песни и частушки присущ направлению бытовой (народной, самодеятельной) песни.
Місце для показу “Папороті” французи обрали прекрасне — престижний зал Гранд-опера, — згадує композитор. — Передбачалося 25 вистав! Про це мені особисто повідомив представник французької сторони. Після показу української фольк-опери в Гранд-опера планували подальші великі гастролі Францією. Усе це надихало французів — Гоголь, хор Верьовки, український фольклор. До того ж і французів, і інших іменитих імпресаріо завжди захоплювали унікальні українські природні грудні голоси. Це те, що найчастіше можна почути в нашій Центральній Україні, це специфічна манера співу.
Якщо пам’ятаєте, відому пісню “Степом, степом” грудним голосом колись прекрасно співала солістка Черкаського народного хору Ольга Павловська. У Ніни Матвієнко, нашої легендарної співачки, дещо інша й по-своєму унікальна манера… На жаль, така висока культура народного співу практично зникає — голоси залишаються, а от традиції немає.
Хор імені Григорія Верьовки був задіяний у фольк-опері. У чому була йогосила? У тому, що Верьовка колекціонував унікальні народні голоси, збирав їх по різних селах”.
Свого часу журнал “Музика” писав, що причина заборони фольк-опери Станковича — у “бажанні табуювати будь-який прояв етнічної самобутності”. Сам композитор виразно пам’ятає ту ситуацію. Правда, уточнює, що далеко не всі заборони йшли з центру, багато каральних ідеологічних спецоперацій ініціювалося тут, на місцях.
Чи особисто Суслов, тодішній головний ідеолог СРСР, заборонив оперу?
Таке не виключено, однак і місцевих цензорів вистачало. Вони й “порадили” Євгену Станковичу й керівнику хору імені Григорія Верьовки Анатолію Авдієвському утриматися від підписання документів, які передбачали юридичні зобов’язання перед французькою стороною щодо прокату фольк-опери за кордоном.
Але чому саме Гоголь, чому саме його творчість надихнула Станковича на “Папороть”?
Композитор каже: “Гоголь — унікальний письменник, який належить і Україні, і всьому світу. Його “Вечори на хуторі біля Диканьки” розкривають характер, душу, фольклор українців. Творчість Гоголя завжди передбачає якісь паралельні світи. Тобто, повторюся, він творець унікальної міфології, яка зрозуміла і всьому світу, і рідна для нас.
Під час роботи над “Цвітом папороті” я постійно був на репетиціях у Палаці “Україна”. Це була і моя пряма робота, і щастя співтворчості з чудовими музикантами.
Природно, я за цю роботу і гроші отримав — причому чималі. Так що народження фольк-опери в 1970-ті мені пам’ятне від першої до останньої ноти.
Диригентом тоді був видатний Федір Глущенко (родом з Кубані). Спочатку він не знав української мови, а згодом опанував її прекрасно. Чи малася на увазі вже тоді якась містика довкола фольк-опери “Коли цвіте папороть”? Усе можливо. Це ж Гоголь!”
Львівську музичну виставу композитор Євген Станкович оцінить тільки в день прем’єри. Він довіряє режисерові, диригентові, художникові, виконавцям.
Станкович каже: “Свого часу я був надламаний цією роботою і не вірив, що її коли-небудь вдасться заново реалізувати. І якби не ентузіасти у Львові, хтозна, коли б ця “Папороть” знову розцвіла на українській сцені! У 1970-ті було одне, а зараз все по-іншому: нинішній сучасний музичний театр — це нові технології і новий погляд на прадавнє язичництво. Так що сподіваюся на успіх”.
Объяснение:
ты понял ...
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Написать в алфавитном порядке музыкальные слова(музыкальные инструменты не считаются)
анданте,болеро, вокализ,гамма, диез,жига, затакт,интервал, кантата,лярго, мелодия,ноктюрн, опера,прелюдия, романс, симфония, такт,увертюра, фуга, хорал,целотоновая (гамма),четвертитон, шансон, энгармонизм.