Как называется инструмент которое похоже на пианино но лёгкое ! да я играла на нём в радужном роке , но забыла как называется !

Бетховеном была продолжена общая линия развития таких жанров, как симфония, соната, квартет, которая уже была намечена его предшественниками. Однако при этом он более свободно трактовал известные формы и жанры, таким образом, Бетховен сумел расширить их рамки как во временном, так и аспекте. Ему не удалось расширить состав симфонического оркестра, который сложился к его времени, однако партитуры предполагали большего числа исполнителей в каждой партии и великолепного мастерства каждого оркестранта. Следует также отметить, что Бетховен крайне чувствителен к индивидуальной выразительности каждого музыкального тембра. В его произведениях фортепиано не являлось близким родственником клавесина, на полную используются все возможности инструмента и его расширенный диапазон.

Творчество этого композитора можно причислить как к классицизму, так и к романтизму. По большей части оно выходит за пределы данных определений, ведь произведения Бетховена являются выражением его гениальной личности.

Объяснение:

Если поставь сердечко

Разом із Бедржихом Сметаною, Антонін Дворжак вважається чільним представником чеської композиторської школи. Його творча спадщина охоплює різні жанри — симфонії (найвідоміша — мі мінор «З нового світу» op. 95, 1893), струнний квартет, опери (найвідоміша — «Русалка»), симфонічні поеми, пісні, меси, фортепіанні твори та інструментальні концерти, зокрема найвідоміший — віолончельний концерт сі мінор op.103, про який Й. Брамс писав наступне: «Якби знав, що віолончель здатна до таких речей, сам написав би цей концерт»

Дворжак широко використав жанрові й ритмоінтонаційні особливості чеського й моравського музичного фольклору. Риси національної самобутності виявилися в комічній опері «Король і вугляр», патріотичному гімні «Спадкоємці Білої Гори» для хору й оркестру й вокальних «Моравських дуетах»; особливо яскраво національний характер відчуємо в «Слов'янських танцях» (спочатку для фортепіано в 4 руки, пізніше для оркестру, й інших інструментів) і «Слов'янських рапсодіях».

Могила А. Дворжака на Вишеградському кладовищі в Празі

Ряд творів Дворжака присвячені історичному минулому Чехії й національно-визвольних устремлінь народу; серед них — ораторія «Свята Людмила», «Гуситська увертюра», музика до спектаклів драматичного театру, у тому числі до п'єси «Йозеф Каетан Тил». Опери Дворжака поряд з операми Б. Сметани становлять основу національного музично-театрального репертуару.

Найціннішим внеском у світову музичну культуру є симфонії Дворжака, що заклали фундамент національного симфонізму, концерт для віолончелі з оркестром і камерно-інструментальні твори (тріо «Думки»). Багато творів Дворжака приваблюють життєрадісністю, теплим ліризмом, м'яким гумором, відбивають картини чеської природи й побуту. Своєрідний світ чеських казок і легенд розкривається в симфонічних поемах «Водяний», «Напівзоряниця» й ін.

У Празі працюють товариство та музей його імені (з 1932). У Нелагозевесі в будинку, де народився Дворжак, також відкритий музей. Ім'я Дворжака носить один із празьких квартетів.