5примеров классика в современной обработке

«Український соловейко» – так одного разу про народну артистку сказав Дмитро Гнатюк. Справді, голосу Ніни Митрофанівни Матвієнко може позаздрити кожен. Ніжний, таємничий, магічний, але з нотками тужливості тембр. Це все про неї, про українську птаху.

Ніна Митрофанівна родом із Житомирщини. Вона народилася п’ятою дитиною у величезній багатодітній родині. Та це не завадило дівчинці стати символом усього українського народу. Ніна Матвієнко прославила Україну закордоном. Їй стоячи аплодували Польща, Чехія, Канада, США. А колеги з Нью-Йоркського театру La Mama E.T.C були в захваті від неперевершеної гри артистки.

Співачка має досить оригінальний фольклорний тембр. Тому акапельне виконання ніби ковток свіжого повітря в спекотну погоду. Він виникає поступово й торкається кожної частинки душі та серця. Творчість Ніни Митрофанівни сягає глибини історії. Звучить в обрядових та ліричних піснях. І кожна з них давно стала народною. На відміну від попсових виконавців артистка співає не вустами, а душею, серцем. Вона проживає кожну пісню, ніби вперше.

Ніна Митрофанівна Матвієнко – це справжній символ українського народу. Кажуть, що кожна нація має свого пророка. І такий пророк у нас є, зі своїм неповторним голосом. А її голос впізнає вся Україна.

А я всё жду... (К. Хмарский)

Ах, зачем эта ночь… (Ник. Бакалейников — Н. Риттер)

Ах, эти чёрные глаза.

Аллилуйяви.

Б

Белой акации гроздья душистые — музыка неизвестного автора, слова — А. Пугачёв (?). Опубликован в 1902.

Бубенцы — музыка А. Бакалейникова, слова А. Кусикова.

Былые радости, минувшие печали

В

В том саду, где мы с вами встретились

В час, когда мерцанье ушло на небеса

В час роковой (цыганский вальс С. Гердаля)

Вам не понять моей печали

Вернись, я все прощу! (Б. Прозоровский — В. Ленский)

Вечерний звон — стихи Ивана Козлова и музыку Александра Алябьева, 1827—1828

Вечерний романс (К. Михайлов-Хмарский)

Взгляд твоих чёрных очей (Н. Зубов — И. Железко)

В лунном сияньи (Динь-динь-динь! Колокольчик звенит, слова и музыка Евгения Юрьева)

Вот мчится тройка почтовая

Вот, что наделали песни твои! (М. Штейнберг)

Всё, что было (Д. Покрасс — П. Герман)

Вы просите песен, их нет у меня (Саша Макаров)

Выхожу один я на дорогу(М. Лермонтов)