Нужен отзыв о патетической сонате бетховена

Первая часть «патетической сонаты» написана в быстром темпе и наиболее напряженна по своему звучанию. обычна и ее форма сонатного аллегро. сама же музыка и ее развитие, по сравнению с сонатами гайдна и моцарта, глубоко своеобразны и содержат много нового.  необычно уже начало сонаты. музыке в быстром темпе предшествует медленное вступление. мрачно и вместе с тем торжественно звучат тяжелые аккорды. из нижнего регистра звуковая лавина постепенно движется вверх. все настойчивее звучат грозные вопросы. им отвечает нежная, певучая, с оттенком мольбы мелодия, звучащая на фоне спокойных аккордов.  кажется, что это две различные, резко контрастирующие между собою темы. но если сравнить их мелодическое строение, то окажется, что они близки между собой, почти одинаковы. как сжатая пружина, вступление затаило в себе огромную силу, которая требовала выхода, разрядки.  haчинается стрeмитeльное сонатное аллегро. главная партия напоминает бурно вздымaющиеся волны. на фoнe беспoкoйногo движения баса тревожно взбегает и опускается мелодия верхнего голоса.  чтo же новoго внес бeтховен в «патетическую сонату» по сравнению с сонатами гайдна и моцарта? прежде всего, стал иным характер музыки, отразивший более глубокие, значительные мысли и пeрeживания челoвека (сoнату моцарта до минор (с фантазией) можно рассматривать как непосредственную предшественницу «патетической сонаты» бетховена) . отсюда — сопоставление резко контрастных тем, особенно в первой части. контрастное сопоставление тем, а затем их «столкновение» , «борьба» придали музыке драматический характер. большая напряженность музыки вызвала и большую силу звука, размах и сложность техники. в отдельных моментах сонаты фортепиано как бы пpиобретает оркестровое звучание. «пaтетическая сoната» имеет знaчительно бoльший объем, чем сонаты гaйдна и моцaрта, она дольше длится по времени.

Объяснение:

«Біла ворона» – оперна народна драма, втілена засобами джаз-, поп- і хард-року. В її основу покладено драматичну поему про життя і трагічну загибель легендарної французької завойовниці Жанни д’Арк. Орлеанська Діва зуміла вщент переломити хід Столітньої війни, очоливши французький народ і привівши його до перемоги. Однак, зведений нею на трон король Франції Карл VII, зрадив її та віддав на поталу ворогам. 30 травня 1431 року Жанна була спалена живцем на вогнищі в Руані «за єресь, відьомство та носіння чоловічого одягу». Ім’я дівчини стало справжнім символом жаги до свободи й самопожертви заради любові до Батьківщини.

Поетичний текст Ю. Рибчинського має глибоко емоційний характер, властивий жанру рок-опери. Лібрето сповнене значною кількістю художніх засобів – філософських узагальнень, аналогій, алегорій тощо. Музичне вирішення вистави з максимальною точністю розкриває драматичні події лібрето. Тут Г. Татарченко висвітлив основні риси свого індивідуального композиторського почерку. Його світосприйняття зосереджене на двох іпостасях – інтелектуальному трактуванні рок-музики та академічних постмодерних прагненнях до синкретизму, подолання меж між кітчем й інтелектуальним мистецтвом. Техніка монтажу, використання алюзій до класичних зразків, постійна зміна виразових засобів – все це властиве творчості митця. За визначенням композитора, домінантою його творчого бачення в опері «Біла ворона» є принцип «стильової еклектики».Опера має номерну структуру. Кожен з її компонентів збагачений характерними ритмоінтонаційними зворотами, властивими сучасній поп-музиці та джазу водночас. Музична драматургія твору насичена розгалуженою системою лейтмотивів (лейтмотив свободи, лейтмотив Жанни, лейтмотив народу «Слава, Жанно» тощо). У вокальних партіях героїв відчутне пісенне начало, що межує з елементами декламації. Центральне місце у драматургії рок-опери, яке заразом виконує роль філософського узагальнення, відведено двом номерам – «Свободі» з І дії та «Білій вороні» з ІІ дії. Їх вирізняє маршова ритмічна основа, досягнена остинато ударних, чітка артикуляція та декламаційний характер мелодичної лінії. Жанровий аспект твору позначений використанням естрадних стилів. Рок-н-рол допомагає розкриттю образу королівського двору, блюз, соул, поп-рок – притаманні образу головної героїні. Масові сцени композитор вирішує, послуговуючись традиціями французької народної музики. Також тут можна говорити й про сонорні ефекти, зокрема застосування лейттембру. Акустичні духові інструменти, зокрема гобой, саксофон, зосереджені навколо образу Жанни; електрогітара та ударні (литаври, барабан) пов’язані з образом ворогів, або ж з переломними моментами опери. Драматичний фінал супроводжують мелодичні ремінісценції (інтонації з дуету головних героїв з І дії, головні лейтмотиви опери), який композитор втілює засобами поліфонії, поліфактури.

Прем’єра «Білої ворони» відбулася у Львові напередодні проголошення Україною незалежності й увінчалася неабияким успіхом. 1989 рік знаменував появу першої української рок-опери, а відтак і естрадних шлягерів у виконанні співаків популярної музики того часу – В. Леонтьєва, Т. Гвердцителі, О. Малініна, М. Караченцова, В. Білоножко та інших. Пісні стали настільки відомими, що виникла необхідність у записі платівки, яка в радянські часи розпаду, багатьма заслуховувалася «до дір».

болезнь куклы» - первая по-настоящему печальная пьеса в цикле; вторая - и последняя – «похороны куклы». и хотя музыка выражает детские эмоции, мы знаем, что порой эти переживания в детстве бывают более сильными, чем во взрослом возрасте, во всяком случае, они часто охватывают все существо ребенка.

всей пьесы.

в трогательной мелодии слышатся как бы стоны, мольба. ребенок, взявшийся за разучивание этой пьесы, вероятно, впервые столкнется с интересной композиторской особенностью этой мелодии: она возникает на слабую долю такта и каждый следующий звук тоже «вспыхивает» после паузы. иными словами, звуки мелодии не переливаются один в другой, но возникают из тишины, и лишь спустя несколько таких звуков мы осознаем, что они составляют мелодическую линию. для юного исполнителя здесь довольно сложная : нужно так «выстроить» эти вспыхивающие звуки, чтобы они действительно воспринимались как одна мелодия.