Классической называют музыку, которая испытание временем. Это означает, что музыка, написанная много веков назад, до сих пор популярна и востребована и в наше время. Отражая в себе вечные темы искусства, классическую музыку слушают до сих пор, чтобы найти ответы на уже современные вопросы.
Чтобы исполнять классическую музыку, нужны инструменты. Ведущее место среди инструментов для исполнения такой музыки занимают струнные смычковые инструменты - альты, скрипки, виолончели, контрабасы, но также деревянные духовые, медные духовые и ударные инструменты, представлявшие из себя малый симфонический, или бетховенский оркестр. Состав такого оркестра сложился в девятнадцатом веке и с тех пор претерпел некоторые изменения. В симфонический оркестр позже стали включать арфы, колокола, английский рожок. В начале века дирижер также исполнял музыкальные партии, но затем ему пришлось покинуть место у инструмента. К жанрам инструментальной классической музыки относятся, например, симфонии, концерты, этюды. Также существуют вокальные симфонии, исполняемые без музыкального сопровождения, где в роли инструментов выступают разные голоса хора.
Классическая музыка, духовная и светская, умело совмещающая в себе и черты народного искусства, и авторские черты, получила огромное признание и оказала значительное влияние на поколения людей.
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Великая отечественная война в музыке в 20
Величезною популярністю користувалися фронтові театри і концертні бригади.Ризикуючи життям, ці люди своїми виступами доводили, що краса мистецтва жива, що убити її неможливо. Тишу прифронтового лісу порушували не лише артилерійський обстріл ворога, але і захоплені оплески захоплених глядачів, викликаючи на сцену знову і знову своїх улюблених виконавців: Лідію Русланову, Леоніда Утесова, Клавдії Шульженко.
Хороша пісня завжди була вірним помічником бійця. З піснею він відпочивав в короткі години затишшя, згадував рідних і близьких. Багато фронтовиків досі пам'ятають бувалий окопний патефон, на якому вони слухали улюблені пісні під акомпанемент артилерійської канонади. Учасник Великої Вітчизняної війни письменник Юрій Яковлєв пише: «Коли я чую пісню про синю хусточку, то відразу переношуся в тісну фронтову землянку. Ми сидимо на нарах, мерехтить скупий вогник каганця, потріскують в грубці дрова, а на столі-патефон. І звучить пісня, така рідна, така зрозуміла і так міцно злита з драматичними днями війни. »Синя скромна хусточка падала з опущених плечей.«.
У одній з пісень, популярних в роки війни, були такі слова: Хто сказав, що потрібно кинути Пісні на війні? Після бою серце просить Музики удвічі!