Написать сочинение по музыке по теме " образ князя игоря в музыке и .

"Лучче ж би потятим бути,

аніж полоненим бути".

"Слово..."

Кожний народ має свої погляди на моральні якості людини. Ці погляди передаються з покоління в покоління, шліфуються і збагачуються. Одним із найбільших скарбів українського народу є середньовічна поема "Слово о полку Ігоревім". Наш народ може пишатися своїми літературними і мистецькими традиціями, адже "Слово..." — це єдина пам'ятка Київської Русі, яка здобула всесвітню славу.

З поеми ми дізнаємося про життя українського народу в сиву давнину, про його героїчну боротьбу із зовнішніми ворогами і внутрішніми феодальними чварами. У творі невідомий автор змалював героїчних захисників Руської землі, які в XII столітті вели боротьбу з половцями.

Автор із любов'ю зобразив наших героїчних предків. Перед нами виразно виростають мужні постаті, які однаково впевнено тримали в руках спис і рало. Як же треба було любити рідну землю і її народ, щоб створити такі образи!

Серед усіх персонажів твору виразно виділяється хоробрий князь Ігор Святославич. Читаючи твір, ми уявляємо його на чолі відважної дружини, яка вирушила у похід проти ворогів.

Новгород-Сіверський князь із перших рядків поеми постає перед нами як патріот: він мужньо боронить рідну землю від найзапеклішого ворога — половців. Своїм найсвятішим обов'язком Ігор вважає захист батьківщини. Він готовий віддати життя за ЇЇ свободу:

"Сповнившись ратного духу,

він навів свої хоробрі полки

на землю Половецькую

за землю Руськую".

Князь Ігор — вірний син Руської землі. Потрапивши у полон, він не втрачає надії повернутись на батьківщину, навіть подумки долає перешкоди:

"Ігор спить,

Ігор не спить,

Ігор мислю поля мірить

од великого Дону

до малого Дінця".

Такими ж вірними патріотами рідної землі були і його воїни. Вони готові віддати життя за честь батьківщини. Тому рішуче і відважно дві доби б'ються вони з кочівниками.

Ігор — безстрашний і рішучий. Ці його риси найповніше розкриваються перед початком походу на половців. Він не зважає на віщування природи, а прагне досягти своєї мети. У бою Ігор поводиться як мужній і хоробрий воїн. Моральною і фізичною силою князів Ігоря і Всеволода захоплюються і сам автор, і київський князь Святослав, який говорить: "Ваші хоробрі серця в жорстокім харалузі сковані, а в смілості загартовані".

Благородство штовхає Ігоря на до Всеволоду, адже князь розуміє, як потрібні в бою взаємодо взаємовиручка: "Ігор полки завертає, жаль бо йому милого брата Всеволода".

Але поряд із позитивними рисами Ігор має і вади. Честолюбство і нерозсудливість стали причиною поразки. Адже він виступив у похід сам, не порадившись ні з ким, навіть із київським князем. Самовпевненість і нехтування попередженням природи дорого обійшлися руському війську, про що у творі говориться так: "Ігоря хороброго полку — не воскресити!" Отже, прославляючи мужність і патріотизм князя Ігоря, автор засуджує його легковажність, честолюбство, підкреслюючи, що тільки спільними зусиллями русичів можна подолати ворога.

Більше восьмисот років минуло з часу написання "Слова о полку Ігоревім", а воно живе і хвилює серця людей.

Після знайомства з образом Ігоря у мене з'явилося переконання у непоборності народу, який має таких мужніх захисників. Образ Ігоря близький мені своїм глибоким патріотизмом, відданістю рідній землі, незламністю і відвагою

Атлантический океанИспанский камень слепящ и бел, а стены — зубьями пил. Пароход до двенадцати уголь ел и пресную воду пил. Повел пароход окованным носом и в час, сопя, вобрал якоря и понесся. Европа скрылась, мельчась. Бегут по бортам водяные глыбы, огромные, как года. Надо мною птицы, подо мною рыбы, а кругом — вода. Недели грудью своей атлетической — то работяга, то в стельку пьян — вздыхает и гремит Атлантический океан. «Мне бы, братцы, к Сахаре подобраться... Развернись и плюнь — пароход внизу. Хочу топлю, хочу везу. Выходи сухой — сварю ухой. Людей не надо нам — малы к обеду. Не трону... ладно... пускай едут...» Волны будоражить мастера: детство выплеснут; другому — голос милой. Ну, а мне б опять знамена простирать! Вон — пошло, затарахтело, загромило! И снова вода присмирела сквозная, и нет никаких сомнений ни в ком. И вдруг, откуда-то — черт его знает!— встает из глубин воднячий Ревком. И гвардия капель — воды партизаны — взбираются ввысь с океанского рва, до неба метнутся и падают заново, порфиру пены в клочки изодрав. И снова спаялись воды в одно, волне повелев разбурлиться вождем. И прет волнища с-под тучи на дно — приказы и лозунги сыплет дождем. И волны клянутся всеводному Цику оружие бурь до победы не класть. И вот победили — экватору в циркуль Советов-капель бескрайняя власть. Последних волн небольшие митинги шумят о чем-то в возвышенном стиле. И вот океан улыбнулся умытенький и замер на время в покое и в штиле. Смотрю за перила. Старайтесь, приятели! Под трапом, нависшим ажурным мостком, при океанском предприятии потеет над чем-то волновий местком. И под водой деловито и тихо дворцом растет кораллов плетенка, чтоб легше жилось трудовой китихе с рабочим китом и дошкольным китенком. Уже и луну положили дорожкой. Хоть прямо на пузе, как по суху, лазь. Но враг не сунется — в небо сторожко глядит, не сморгнув, Атлантический глаз. То стынешь в блеске лунного лака, то стонешь, облитый пеною ран. Смотрю, смотрю — и всегда одинаков, любим, близок мне океан. Вовек твой грохот удержит ухо. В глаза тебя опрокинуть рад. По шири, по делу, по крови, по духу — моей революции старший брат. 1925

  Классической называют музыку, которая испытание временем. Это означает, что музыка, написанная много веков назад, до сих пор популярна и востребована и в наше время. Отражая в себе вечные темы искусства, классическую музыку слушают до сих пор, чтобы найти ответы на уже современные вопросы.

   Чтобы исполнять классическую музыку, нужны инструменты. Ведущее место среди инструментов для исполнения такой музыки занимают струнные смычковые инструменты - альты, скрипки, виолончели, контрабасы, но также деревянные духовые, медные духовые и ударные инструменты, представлявшие из себя малый симфонический, или бетховенский оркестр. Состав такого оркестра сложился в девятнадцатом веке и с тех пор претерпел некоторые изменения. В симфонический оркестр позже стали включать арфы, колокола, английский рожок. В начале века дирижер также исполнял музыкальные партии, но затем ему пришлось покинуть место у инструмента. К жанрам инструментальной классической музыки относятся, например, симфонии, концерты, этюды. Также существуют вокальные симфонии, исполняемые без музыкального сопровождения, где в роли инструментов выступают разные голоса хора.

  Классическая музыка, духовная и светская, умело совмещающая в себе и черты народного искусства, и авторские черты, получила огромное признание и оказала значительное влияние на поколения людей.