Чем музыкальная группа отличается от ансамбля?

Ансамбль -- это более академический термин, тогда, как "группа" -- это жаргонное слово и наиболее часто употребляется только в бите и в роке . 
Сам этот термин -- "группа" -- появился в музыке в конце 1950-х начале 1960-х годов на волне расцвета британского биг бита, который являлся предтечей хард рока .

Аккордовая последовательность или гармоничная последовательность — это последовательность музыкальных аккордов, которые состоят из трех или более нот, обычно звучащих одновременно. Аккордовая последовательность — это основа гармонии западной музыкальной традиции, начиная от эры общей практики классической музыки до 21-го века. Аккордовые последовательности являются основой западных жанров популярной (поп-музыка, рок-музыка) и народной музыки (блюз, джаз). В этих жанрах мелодия и ритм строятся на аккордах, а не наоборот.

Світової слави здобув уродженець Тернопільщини, випускник Львівського інституту прикладного мистецтва, український живописець Іван Марчук. Тривалий час він мешкав в Австралії, Канаді й СІЛА. Доробок митця налічує близько 5000 картин, які він систематизував у цикли: «Голос моєї душі», «Пейзаж», «Цвітіння», «Кольорові прелюдії», «Портрет», «Нові експресії», «Натюрморт», «Біла планета», «Виходять мрії з берегів», «Погляд у Безмежність». «Шевченкіана» митця, за яку він був удостоєний Національної премії України імені Т. Шевченка, складається із 42 творів. Діапазон напрямів творів живописця дуже широкий: від примітивізму і реалізму до абстракціонізму, експресіонізму, сюрреалізму. Він засновник нових стилів у мистецтві, зокрема авторського творчого методу «пльонтанізму» (від діалектного слова «пльонтати», тобто плести). Зображення ніби створені з чудернацьких ниткових візерунків. Завдяки цій техніці малярства художник досягає неймовірного світіння й відтінків кольору. Іван Марчук 2007 р. потрапив до рейтингу 100 геніїв сучасності, який уклала британська газета The Daily Telegraph. Нині живе та працює в Києві.

ОбъяснеВидатний художник-реаліст Ілля Рєпін (1844-1930) народився в містечку Чугуїв на Харківщині, залишив значну творчу спадщину. Мешкаючи за межами малої батьківщини, він завжди любив рідну Україну, присвятив їй чимало творів, починаючи з юнацької акварелі «Бандурист» і завершуючи останньою роботою «Гопак». Окрім знаменитого шедевра «Запорожці пишуть листа турецькому султанові», його пензлю також належать пейзаж «Українськахата», жанрова картина «Вечорниці», «Портрет українки», портрет Т. Шевченка.

І. Рєпін брав участь в оформленні музею Тараса Шевченка в Каневі, шанував поезію великого Кобзаря. Дружні стосунки склалися в нього з етнографом, знавцем історії козацтва Д. Яворницьким, що допомагав митцю в опануванні запорізької тематики. Як професор Петербурзької Академії мистецтв митець підтримував рисувальні школи в Києві, Харкові, Одесі. У живописця навчалися українські художники М. Пимоненко, О. Мурашко, Ф. Красицький.

На батьківщині митця в Чугуєві відкрито меморіальний музей, у Києві — встановлено пам’ятник.