Вопрос на 50 ! 1. "искусство открывает мир" как ты понимаешь эти слова по отношению к сказке х. а. андерсена " соловей"? 2. был ли в твоей жизни случай, когда под впечатлением от музыкального произведения ты совершил добрый поступок?

Искусство, открывает глаза, лучше всё настоящее, чем что либо искусственое.
Да, такие случаи бывали и не раз. описывать не буду

ответ:Початкову музичну освіту Бетховен отримав під керівництвом свого батька, співочого придворної капели курфюрста Кельнського в Бонні. З 1780 він навчався у придворного органіста К.Г. Нефе. У неповних 12 років Бетховен з успіхом заміняв Нефе, тоді ж вийшла його перша публікація (12 варіацій для клавіру на марш Е.К. Дреслер). У 1787 Бетховен відвідав у Відні В.А. Моцарта, який високо оцінив його мистецтво піаніста-імпровізатора. Перше перебування Бетховена в тодішній музичної столиці Європи було недовгим (дізнавшись, що його мати при смерті, він повернувся в Бонн).

У 1789 він поступив на філософський факультет Боннського університету, однак провчився там недовго. У 1792 Бетховен остаточно переїхав до Відня, де він спочатку удосконалювався в композиції у Й. Гайдна (з яким у нього стосунки не склалися), потім у І.Б. Шенка, І.Г. Альбрехтсбергера і А. Сальєрі. До 1794 він користувався фінансовою підтримкою курфюрста, після чого знайшов багатих покровителів серед віденської аристократії.

Незабаром Бетховен став одним із наймодніших у Відні салонних піаністів. Публічний дебют Бетховена - піаніста відбувся в 1795. Тим же роком датовані його перші великі публікації: три фортепіанні тріо соч. 1 і три сонати для фортепіано тв. 2. За відгуками сучасників, у грі Бетховена бурхливий темперамент і віртуозний блиск поєднувалися з багатством уяви і глибиною почуття. Не дивно, що його найглибші й оригінальні твори цього періоду призначені для фортепіано.

До 1802 Бетховен створив 20 фортепіанних сонат, в тому числі «Патетичну» (1798) і так звану «Місячну» (№ 2 з двох «сонат-фантазій» тв. 27, 1801). У ряді сонат Бетховен долає класичну три частинну схему, поміщаючи між повільною частиною і фіналом додаткову частину - менует або скерцо тим самим сонатний цикл уподібнюється симфонічному. Між 1795 і 1802 були написані також перші три фортепіанні концерти, перші дві симфонії (1800 і 1802), 6 струнних квартетів (тв. 18, 1800), вісім сонат для скрипки і фортепіано (у тому числі «Весняна соната» тв. 24, 1801), 2 сонати для віолончелі та фортепіано тв. 5 (1796), Септет для гобоя, валторни, фагота і струнних соч. 20 (1800), безліч інших камерно-ансамблевих творів. До цього ж періоду відноситься єдиний балет Бетховена «Творіння Прометея» (1801), одна з тем якого згодом була використана у фіналі «Героїчної симфонії» і в монументальному фортепіанному циклі 15 варіацій з фугою (1806). Замолоду Бетховен вражав і захоплював своїх сучасників масштабністю задумів, невичерпної винахідливістю їх втілення і невтомним прагненням до нового.

Объяснение:

Музыка открывает человеку дверь в другой мир. В этом мире можно обойтись-без слов - здесь царят звуки. Музыка успокаивает или возбуждает, веселит или заставляет грустить. Она владеет душой человека, если тот ее слушать. А «глухих» к музыке людей практически нет. Музыка заставляет замирать зал, внимающий нежным звукам скрипки или мощным звукам целого оркестра. Она звучит внутри нас, и мы поем «домашними» голосами, а то и вовсе без них, потому что желаем выразить свои чувства таким образом. Мы слышим музыку в журчании ручья и в шепоте листвы, в завыванье ветра и стуке капели. Чем же объясняется ее необыкновенная власть над человеком? Может быть, она и есть тот самый универсальный язык, с которого могут без переводчика общаться люди разных национальностей? 
Ученые установили, что музыкой можно лечить, с ее можно улучшить усвоение новой информации, но все-таки главное ее предназначение - касаться глубоких струн человеческой души и звучать в гармонии с окружающим миром.