ХАРАКТЕРНІ ОСОБЛИВОСТІ ГОТИЧНОГО СТИЛЮ :
символіко-алегоричний тип відображення дійсності, верховенство архітектури в системі мистецтв;
культове призначення мистецтва;
релігійна тематика (співвіднесення з вічністю, з «вищими» ірраціональними силами);
інтерес до людських почуттів, повернення до індивідуальності;
каркасна система побудови соборів, розкішний декор споруд, скульптурне оздоблення;
величні та витопчепі інтер’єри, шкурні орнаменти, кам’яне мереживо різьби, стрілчаті склепіння, кольорові вітражі у вигляді стрілчатих арок.
Особливості готичної архітектури: міські архітектурні ансамблі (культові і світські будинки, замки, укріплення, мости, колодязі). Міська площа оббудована спорудами з аркадами, тор-гівельні та складські приміщення містяться на нижніх поверхах, вузькі фасади дво- або триповерхових будинків з високими фронтонами; оточення міст — могутні стіни з прикрашеними в'їзними вежами. Замки королів і феодалів — це складні комплекси фортечних, палацових і культових споруд.
Характерні риси: гостроверхі споруди зі стрілчастими склепіннями, великою кількістю кам’яного різьблення і скульптурних прикрас. Собор став вищим зразком синтезу архітектури, скульптури і живопису з багатобарвним сяйвом вітражів, що робили сильпий емоційний вплив на віруючих. Грандіозні готичні собори вирізнялися висотою, місткістю, ошатністю, видовищним і багатим декором.
Объяснение:
якось так;)
музыкально-драматические произведения с пением. оперы
«царь давид», слова р. моракса
1-я ред. — драматический псалом (1921)
2-я ред. — симфонический псалом, драматическая оратория (1923)
3-я ред. — опера (1937)
«юдифь», слова р. моракса
1-я ред. — библейская драма (1925)
2-я ред. — драматическая оратория (1926)
3-я ред. — опера (1926) «антигона», музыкальная трагедия, либретто ж. кокто по софоклу (1927)
«амфион», мелодрама-пантомима, либретто п. валери (1929)
«крики мира», сценическая оратория, слова р. бизе (1931)
«жанна д'арк на костре», драматическая оратория, слова п. клоделя (1935)
«орленок», опера (совместно с ж. ибером), либретто а. кена по драме э. ростана (1936)
«никола из флю», драматическая легенда, слова д. де ружмона (1939)
«пляска мертвых», драматическая оратория, слова п. клоделя по мотивам г. гольбейна и библии (1939)
оперетты
«приключения короля позоля», либретто а. вийеметца по роману п.луиса (1930)
«красотка из мудона», либретто р. моракса (1931)
«малютки кардиналь» (совместно с ж. ибером), по роману л.алеви «семья кардиналь» (1937)
оперетты
«приключения короля позоля», либретто а. вийеметца по роману п.луиса (1930)
«красотка из мудона», либретто р. моракса (1931)
«малютки кардиналь» (совместно с ж. ибером), по роману л.алеви «семья кардиналь» (1937)
(всего 17)
«новобрачные на эйфелевой башне» (совместно с д. мийо и сценарий ж. кокто (1921)
«скетинг-ринг», роликовый , сценарий р. канудо (1921)
«подводная лодка» (1924)
«свадьба амура и психеи», на темы французских сюит баха (1930)
«икар», сценарий с. лифаря (1935)
«песнь песней», сценарий с. лифаря и г. дуасси (1937)
«шота руставели» (совместно с а. н. черепниным и т. харшаньи, 1945)
«витязь в тигровой шкуре» (1946)
произведения для оркестра
первая симфония (1930)
вторая симфония, для струнного оркестра с трубой ad libitum (1941)
третья симфония (литургическая, 1946)
четвертая симфония («базельские удовольствия», 1946)
пятая симфония (симфония трех ре, 1950)
прелюдия к драме м. метерлинка «аглавена и селизетта» (1917)
«песнь нигамона», сцены из индейской жизни; симфоническая поэма по роману г. эмара «сурикет» (1917)
«летняя пастораль», сюита для камерного оркестра по мотивам стихотворения а. рембо «заря» (1920)
«гораций-победитель», мимическая симфония по титу ливию и п. корнелю (1921)
«песнь радости» (1922)
«пасифик-231», симфоническое движение № 1 (1923)
«регби», симфоническое движение № 2 (1928)
симфоническое движение № 3 (1933)
старинная сюита (1951)
монопартита (1951)
что ж, думаю этого достаточно)
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Почему песни шуберта «живут» почти два века?