Музыка ( учебник т. и. науменко) 1) правомерно ли утверждать , что выразительность содержания музыкального произведения не всегда зависят от наличия в нем программы ? объясни на примере этюда номер 12 а. скрябина. 2) безусловно ты согласишься что услышанная музыка обладает огромной силой воздействия. подумай, в чём заключается эта сила. докажи свой ответ. 3) обрати внимание на исполнение патетического этюда в. горовицем-одним из лучших интерпретаторов произведений скрябина. расскажи о своих впечатлениях.

Си бемоль мажор - B-dur

Ля# минор - ais-moll

Ре бемоль мажор - Des-dur

Фа# мажор - Fis-dur

Си минор - h-moll

Соль# минор - gis-moll

Объяснение:

Буквенные обозначения тональностей строятся так :

1. Обозначение ноты (тоники) - до (С), ре (D), ми (Е), фа (F), соль (G), ля (А), си (H). Большая буква - мажор, маленькая - минор.

2. Присоединение знака (если нужно) - диез (is) или бемоль (es). Исключения : си бемоль - B (а не hes) , ля бемоль - Аs (а не aes) , ми бемоль - Еs (а не ees).

3. Обозначение лада - мажор (dur) или минор (moll) через дефис.

Разом із Бедржихом Сметаною, Антонін Дворжак вважається чільним представником чеської композиторської школи. Його творча спадщина охоплює різні жанри — симфонії (найвідоміша — мі мінор «З нового світу» op. 95, 1893), струнний квартет, опери (найвідоміша — «Русалка»), симфонічні поеми, пісні, меси, фортепіанні твори та інструментальні концерти, зокрема найвідоміший — віолончельний концерт сі мінор op.103, про який Й. Брамс писав наступне: «Якби знав, що віолончель здатна до таких речей, сам написав би цей концерт»

Дворжак широко використав жанрові й ритмоінтонаційні особливості чеського й моравського музичного фольклору. Риси національної самобутності виявилися в комічній опері «Король і вугляр», патріотичному гімні «Спадкоємці Білої Гори» для хору й оркестру й вокальних «Моравських дуетах»; особливо яскраво національний характер відчуємо в «Слов'янських танцях» (спочатку для фортепіано в 4 руки, пізніше для оркестру, й інших інструментів) і «Слов'янських рапсодіях».

Могила А. Дворжака на Вишеградському кладовищі в Празі

Ряд творів Дворжака присвячені історичному минулому Чехії й національно-визвольних устремлінь народу; серед них — ораторія «Свята Людмила», «Гуситська увертюра», музика до спектаклів драматичного театру, у тому числі до п'єси «Йозеф Каетан Тил». Опери Дворжака поряд з операми Б. Сметани становлять основу національного музично-театрального репертуару.

Найціннішим внеском у світову музичну культуру є симфонії Дворжака, що заклали фундамент національного симфонізму, концерт для віолончелі з оркестром і камерно-інструментальні твори (тріо «Думки»). Багато творів Дворжака приваблюють життєрадісністю, теплим ліризмом, м'яким гумором, відбивають картини чеської природи й побуту. Своєрідний світ чеських казок і легенд розкривається в симфонічних поемах «Водяний», «Напівзоряниця» й ін.

У Празі працюють товариство та музей його імені (з 1932). У Нелагозевесі в будинку, де народився Дворжак, також відкритий музей. Ім'я Дворжака носить один із празьких квартетів.