Остыли реки и земля остыла
И чуть нахохлились дома
Это в городе тепло и сыро
Это в городе тепло и сыро
А над городом зима, зима, зима
И уносят меня, и уносят меня
В звенящую снежную даль
Три белых коня эх три белых коня
Декабрь, Январь и Февраль
Зима раскрыла снежные объятья
И до весны всё дремлет тут
И только ёлки в треугольных платьях
И только ёлки в треугольных платьях
Мне навтречу всё бегут, бегут, бегут
И уносят меня, и уносят меня
В звенящую снежную даль
Три белых коня эх три белых коня
Декабрь, Январь и Февраль
Остыли реки и земля остыла
Но я замёрзнуть не боюсь
Это в городе я всё грустила
Это в городе я всё грустила
А за городом смеюсь, смеюсь, смеюсь
И уносят меня, и уносят меня
В звенящую снежную даль
Три белых коня эх три белых коня
Декабрь, Январь и Февраль
И уносят меня, и уносят меня
В звенящую снежную даль
Три белых коня эх три белых коня
Декабрь, Январь и Февраль
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
ответить на во по фильму: https://resh.edu.ru/subject/lesson/3186/start/ - какие образы были отражены в музыке Д.Д.Шостаковича - как Шостакович защищал свой родной город Ленинград кроме музыки - когда и где впервые прозвучала Симфония № 7 «Ленинградская» - назови самое значимое для страны исполнение Симфонии № 7 (где и когда) - символом чего стала музыка Симфонии № 7 Д.Д.Шостаковича - почему музыка «Ленинградской» симфонии актуальна и в наше время (докажи)
Відповідь:
Сергі́й Васи́льович Рахма́нінов (20 березня (1 квітня) 1873, Семьоново, Новгородська губернія, Російська імперія) — 28 березня 1943, Беверлі-Гіллз, Каліфорнія, США) — російський композитор, піаніст і диригент, один із яскравих представників фортепіанного мистецтва. Відіграв визначну роль у формуванні Київської консерваторії.
народився 1 квітня 1873 у дворянській родині в Старорусському повіті Новгородської губернії в маєтку Онег. Рід Рахманінових, імовірно,[7] сягає онука молдовського правителя Стефана Великого — Василя, прозваного Рахманіним. У сім'ї Рахманінових було шестеро дітей, Сергій став третьою дитиною.
Творчий шлях неодноразово перетинався з культурно-мистецьким життям Києва та інших міст України. 18 жовтня 1893 у Київському оперному театрі Сергій Рахманінов диригував своєю першою оперою — «Алеко». У рік київської прем'єри «Алеко» були видані романси Рахманінова за творами Тараса Шевченка у вільному перекладі російського поета Олексія Плещеєва — «Дума» й «Полюбила я на печаль свою». Менш відомою є обробка Сергія Рахманінова української народної пісні «Чоботи» для хору а капела. Ця обробка так і не була видана, її рукопис залишається в архіві у Москві.
Стиль Рахманінова, що виріс із пізнього романтизму, згодом зазнав значної еволюції: подібно до сучасників — Олександра Скрябіна та Ігоря Стравінського — Рахманінов принаймні двічі (після творчої кризи 1900 та після 1926) кардинально оновлював стиль своєї музики. Зрілий та, особливо, пізній стиль Рахманінова виходить далеко за межі постромантичної традиції («подолання» якої почалося ще в ранній період), і в той же час не належить жодній із стильових течій музичного авангарду XX ст. Творчість Рахманінова, таким чином, стоїть особняком в еволюції світової музики XX століття: увібравши багато досягнень імпресіонізму й авангарду, стиль Рахманінова залишився неповторно індивідуальним і своєрідним, що не має аналогів у світовому мистецтві (крім наслідувачів і епігонів). У сучасному музикознавстві часто використовується паралель із Л. ван Бетховеном: якщо Бетховен в своїй творчості виходить далеко за межі віденського класицизму, не примкнувши при цьому до романтиків і залишившись далеким від романтичного світогляду, то Рахманінов виходить далеко за межі російської композиторської традиції, однак уникає впливів жодної з сучасних йому стильових течій. Творчість Рахманінова прийнято умовно ділити на три або чотири періоди: ранній (1889—1897), зрілий (його іноді ділять на два періоди: 1900—1909 й 1910—1917) і пізній (закордонний) (1918—1941).
Пояснення: