До ть негайно будь ласка! Яка основна тема мюзикла «Нотр Дам де Парі»?

У центрі цієї сумної історії виявляється юна красуня Есмеральда, яку виховував циганський король Клопен, який замінив їй батька і матір. Їх табір робить спробу незаконно потрапити в Париж, щоб знайти притулок в Соборі, але солдати помічають не гостей і тут же проганяють. Красень Феб та Шатопер, що є капітаном королівських стрільців, звертає увагу на юну Есмеральду. Полонений красою дівчини, він геть-чисто забуває про свою наречену Флер-де-Ліс, з якої заручений.

Капітан не єдиний, хто звернув увагу на юну танцівницю. Ніжні почуття до неї живить і Квазімодо, який спеціально приходить на свято блазнів, щоб помилуватися зайвий раз на свою кохану. Його вітчим і строгий наставник Фролло забороняє навіть думати про цю дівчину і дивитися на неї, а робить це через сильну ревнощів. Виявляється, архідиякон теж закоханий в Есмеральду, тільки він не має на це право.

У Фроло дозріває підступний план - викрасти циганку і замкнути в башті, і він намагається під покровом ночі викрасти дівчину разом з Квазімодо, але циганку вчасно рятує Феб. Скориставшись моментом, капітан тут же за красуню на побачення.

Мимовільним свідком викрадення, а також відважного вчинку капітана стає поет Гренгуар, якого хоче повісити циганський король Клопер, за порушення правил табору, адже він відвідав Двір Чудес, а робити це категорично заборонено. Але Есмеральда рятує Гренгуара і тепер повинна вийти за нього заміж. Ось тільки циганка вже закохана в іншого, в свого рятівника, - Феба де Шатопера.

Архідиякон уважно стежить за Есмеральда і капітаном, коли вони вирушили на побачення, і, засліплений ревнощами, накидається на суперника. В результаті Фролло ранить Феба ножем. Ось тільки розплачуватися за цей злочин доводиться вже Есмеральди, адже саме її звинувачують у замаху на життя капітана. На суді циганка намагається довести, що не винна, але Есмеральду не слухають і засуджують до смертної кари.

Поки дівчина знаходиться у в'язниці в очікуванні вироку, її відвідує Фролло. Архідиякон пропонує врятувати красуню, в обмін на її відданість і любов, але та відмовляє йому. Почувши це, Фролло накидається на Есмеральду, але дівчину рятують вчасно підоспілі Клопен і Квазімодо. Весь табір прийшов, щоб до полонянці, і між циганами і королівськими солдатами зав'язується бій. В результаті цього зіткнення гине Клопен, а Есмеральду знову заарештовують, причому сам Фролло передає її ката. У розпачі він ділиться цим з Квазімодо, зізнавшись, що зробив все це через відмову красуні і той в гніві скидає з вежі підступного Фролло, а сам спрямовується до місця страти, щоб останній раз укласти в свої обійми вже мертву Есмеральду.

«Иван Сусанин» — первое оперное произведение Глинки и одновременно первая русская классическая опера. Трудно найти в мировом музыкальном искусстве произведение, в котором идея беззаветной преданности родине и народного героизма была бы выражена с такой драматической силой и вдохновенной глубиной. Мысль о создании этой оперы появилась у Глинки в начале 30-х годов. «Главное состоит в выборе сюжета, — писал он в одном из писем. – Во всяком случае он будет совершенно национальным, и не только сюжет, но и музыка».Сюжет «Ивана Сусанина» был подсказан Глинке поэтом Жуковским, и замысел этот встретил горячее сочувствие со стороны литераторов – друзей Глинки: Пушкина, Одоевского, Мельгунова и других. Люди передовых взглядов, они понимали, что рождение оперы на национальный сюжет – событие крупнейшего общественного значения.

Это одна из десяти фортепианных пьес Мусоргского, образующих цикл "Картинки с выставки" (В музыке циклом называют ряд пьес, связанных между собой общим содержанием. Часто встречаются циклы песен, хоров, инструментальных пьес, например, "Времена года" Чайковского. Симфонии, сюиты, состоящие из нескольких частей, также относятся к циклическим произведениям). Композитор создал его под впечатлением рисунков своего друга, безвременно скончавшегося художника В.А.Гартмана. Каждая из пьес служит иллюстрацией к какому-либо из его рисунков. Об этом говорят их программные названия: "Гном", "Старый замок", "Балет не вылупившихся птенцов", "Богатырские ворота" и т.д.

Пьеса "Избушка на курьих ножках" навеяна рисунком Гартмана, на котором были изображены часы в виде избушки Бабы яги. Фантазия композитора оказалась щедрой. В эскизе художника он увидел целую сценку в духе русских народных сказок, где есть и фантастический полет Бабы-Яги, и чудеса глухого таинственного леса.

В пьесе три части. Первая и третья изображают полет Бабы-Яги, а средняя - картину дремучего сказочного леса. Музыка начинается с сильных и резких звуков - это удары клюки Бабы-Яги. Причудливо звучат акцентированные скачки на большую септиму.

Впечатление чего-то фантастического, страшного далее еще больше усиливается. Полет Бабы-Яги в ступе изображает стремительная неустойчивая тема. В ней угловатые, резко подчеркнутые скачки в басу и отрывистые аккорды с форшлагом в верхнем регистре. "Пестом погоняет, метлой след заметает" - так говорится в народных сказках.

В вихре звуков вырисовывается энергичная, лихая мелодия дикой пляски.

Но вот вихрь стихает. Баба-Яга возвращается в свою избушку в дебри заколдованного леса. Начинается средняя часть пьесы. Характер музыки здесь совсем иной - глухой, таинственный, настороженный. Более сдержанный темп, приглушенная звучность, контрасты регистров, угловатые скачки мелодии на фоне непрерывного тремоло (Тремоло - это быстрое многократное чередование двух звуков или созвучий). Так и кажется, будто сейчас увидишь лесную "нечисть". Вскоре, однако, все умолкает и воцаряется зловещая тишина.

Музыку к пьесе в драматическом театре композитор создает обычно в содружестве с драматургом или по заказу театра. Это песни, танцы, хоры, а также инструментальные эпизоды. Музыка усиливает воздействие спектакля на зрителя. Она ярче обрисовать тот или иной момент действия, передать настроение героя.

Музыку к драматическим спектаклям писали многие великие композиторы - Бетховен и Мендельсон, Бизе и Григ, Глинка и Чайковский, Прокофьев и Хачатурян. Порою созданная ими музыка выходила за пределы театра и приобретала самостоятельную концертную жизнь. Лучшие произведения театральной музыки вошли в сокровищницу классического искусства.