музику Л.Деліба "Навшпиньки"

История музыки знает четыре знаменитых интерпретации темы времен года. Эти произведения так и называются — «Времена года». Это цикл концертов Вивальди, оратория Гайдна (1801), цикл фортепьянных пьес П. И. Чайковского (1876), балет А. К. Глазунова (1899).

«Времена года» Антонио Вивальди принадлежат к числу самых популярных произведений всех времен. Для многих само имя «Вивальди» является синонимом «Времен года» и наоборот (хотя он написал массу других произведений). Даже в сравнении с другими концертами того же опуса эти концерты демонстрируют поразительное новаторство Вивальди в области барочного концерта. Присмотримся к каждому из четырех концертов. И с самого начала отмечу, что каждому из концертов композитор предпослал сонет — своего рода литературную программу. Предполагается, что автором стихов является сам Вивальди

•Неокласицизм — напрям в академічній музиці XX століття, представники якого прагнули до відродження стилістичних рис музики ранньокласичного і докласичного періоду. Найбільшого розвитку досяг у 1920-х — 1930-х роках.

•Музика епохи класицизму або музика класицизму — академічна музика XVII—XVIII століття.

У середині 18-го століття Європа почала рухатися в сторону нового стилю в архітектурі, літературі, мистецтві — класицизму. Цей стиль прагнув наслідувати ідеали античності, головним чином Класичної Греції.

Класицизм, як художній напрямок, був створений у Франції в першій половині XVII століття. Цікавість, яка виникла ще в епоху Відродження, до античної культури, спричинила наслідування в усіх видах мистецтва античним зразкам.

Естетика класицизму була заснована на переконанні розумності та гармонічності світоустрою, що проявилося в увазі до збалансованості частин твору, ретельної обробці деталей, розробці основних канонів музичної форми. Саме в цей період остаточно сформувалася сонатна форма, заснована на розробці і протиставленні двох контрастних тем, визначився класичний склад частин сонати та симфонії.