МУЗЫКА.Задание пьесу П.Чайковского "Белые ночи май.Письменно ответить на во Какие явления природы рисует композитор в этой музыке?​

зображение природы в искусстве никогда не было её копированием. Как бы ни прекрасны были леса и луга, как бы ни манила художников стихия моря, как бы ни очаровывала душу лунная ночь - все эти образы, будучи запечатлёнными на холсте, в стихах или звуках, вызывали сложные чувства, переживания, настроения. Природа в искусстве одухотворена, она печальна или радостна, задумчива или величава; она такова, какой видит её человек.

Тема природы издавна привлекала музыкантов. Природа дарила музыке звуки и тембры, которые слышались в пении птиц, в журчании ручьёв, в шуме грозы.

Звукоизобразительность как подражание звукам природы можно найти уже в музыке XV века - например, в хоровых пьесах К. Жанекена «Пение птиц», «Охота», «Соловей».

Слушание: К. Жанекен. «Пение птиц».

Постепенно помимо подражания звукам природы музыка научилась вызывать зрительные впечатления. В ней природа не только зазвучала, но и заиграла красками, цветами, бликами - стала зримой.

Есть даже такое выражение - «музыкальная живопись». Это выражение композитора и критика А. Серова не метафора; оно отражает возросшую выразительность музыки, открывшей для себя ещё одну образную сферу изобразительную.

Объяснение:

Вопрос: Сколько симфонических поэм написал Ференц Лист?

Симфоническая поэма № 1 - "Что слышно на горе".

Симфоническая поэма № 2 - "Тассо".

Симфоническая поэма № 3 - "Прелюды".

Симфоническая поэма № 4 - "Орфей".

Симфоническая поэма № 5 - "Прометей".

Симфоническая поэма № 6 - "Мазепа".

Симфоническая поэма № 7 - "Праздничные звучания".

Симфоническая поэма № 8 - "Плач о героях".

Симфоническая поэма № 9 - "Венгрия".

Симфоническая поэма № 10 - "Гамлет".

Симфоническая поэма № 11 - "Битва гуннов".

Симфоническая поэма № 12 - "Идеалы".

Симфоническая поэма № 13 - "От колыбели до могилы".

ответ: Я считаю, что Ференц Лист написал 13 симфонических поэм.

Разом із Бедржихом Сметаною, Антонін Дворжак вважається чільним представником чеської композиторської школи. Його творча спадщина охоплює різні жанри — симфонії (найвідоміша — мі мінор «З нового світу» op. 95, 1893), струнний квартет, опери (найвідоміша — «Русалка»), симфонічні поеми, пісні, меси, фортепіанні твори та інструментальні концерти, зокрема найвідоміший — віолончельний концерт сі мінор op.103, про який Й. Брамс писав наступне: «Якби знав, що віолончель здатна до таких речей, сам написав би цей концерт»

Дворжак широко використав жанрові й ритмоінтонаційні особливості чеського й моравського музичного фольклору. Риси національної самобутності виявилися в комічній опері «Король і вугляр», патріотичному гімні «Спадкоємці Білої Гори» для хору й оркестру й вокальних «Моравських дуетах»; особливо яскраво національний характер відчуємо в «Слов'янських танцях» (спочатку для фортепіано в 4 руки, пізніше для оркестру, й інших інструментів) і «Слов'янських рапсодіях».

Могила А. Дворжака на Вишеградському кладовищі в Празі

Ряд творів Дворжака присвячені історичному минулому Чехії й національно-визвольних устремлінь народу; серед них — ораторія «Свята Людмила», «Гуситська увертюра», музика до спектаклів драматичного театру, у тому числі до п'єси «Йозеф Каетан Тил». Опери Дворжака поряд з операми Б. Сметани становлять основу національного музично-театрального репертуару.

Найціннішим внеском у світову музичну культуру є симфонії Дворжака, що заклали фундамент національного симфонізму, концерт для віолончелі з оркестром і камерно-інструментальні твори (тріо «Думки»). Багато творів Дворжака приваблюють життєрадісністю, теплим ліризмом, м'яким гумором, відбивають картини чеської природи й побуту. Своєрідний світ чеських казок і легенд розкривається в симфонічних поемах «Водяний», «Напівзоряниця» й ін.

У Празі працюють товариство та музей його імені (з 1932). У Нелагозевесі в будинку, де народився Дворжак, також відкритий музей. Ім'я Дворжака носить один із празьких квартетів.