В1. Связующая партия первой части "Неоконченной" симфонии: 1) представляет собой цепь модулирущих секвенций 2) построена на материале темы вступления 3) состоит из трёх аккордов В2. Переломный момент в симфонии Бетховена № 5: 1) появление новой темы в тональности До мажор во второй части 2) трио в середине третьей части, fugato 3) переход от скерцо к финалу В3. Симфония Бетховена, финал которой написан не в вариационной форме: 1) третья 2) пятая 3) девятая В4. Средство достижения непрерывного сквозного действия в опере Глюка "Орфей и Эвридика" 1) номерная структура 2) видоизмененные повторы 3) наличие лейтмотивов В4. Роль фортепианной партии в песнях Шуберта 1) аккомпанемент к мелодии 2) гармоническое сопровождение 3) изобразительно-психологический фон

В тронном зале собираются придворные горного короля – тролли, кобольды, гномы, чтобы праздновать свадьбу своей принцессы с Пером. Благодаря этому, а также своему звучанию, «В пещере горного короля» ассоциируется с троллями, а также с мистикой и таинственной атмосферой вообще.

Согласно сюжету Пер Гюнт соблазнил дочь короля троллей. Во время звучания композиции свита короля требует расправы над вероломным человеком. Пер не подозревает об опасности и чуть не погибает в мрачной пещере, окружённый «духами тьмы».

Разом із Бедржихом Сметаною, Антонін Дворжак вважається чільним представником чеської композиторської школи. Його творча спадщина охоплює різні жанри — симфонії (найвідоміша — мі мінор «З нового світу» op. 95, 1893), струнний квартет, опери (найвідоміша — «Русалка»), симфонічні поеми, пісні, меси, фортепіанні твори та інструментальні концерти, зокрема найвідоміший — віолончельний концерт сі мінор op.103, про який Й. Брамс писав наступне: «Якби знав, що віолончель здатна до таких речей, сам написав би цей концерт»

Дворжак широко використав жанрові й ритмоінтонаційні особливості чеського й моравського музичного фольклору. Риси національної самобутності виявилися в комічній опері «Король і вугляр», патріотичному гімні «Спадкоємці Білої Гори» для хору й оркестру й вокальних «Моравських дуетах»; особливо яскраво національний характер відчуємо в «Слов'янських танцях» (спочатку для фортепіано в 4 руки, пізніше для оркестру, й інших інструментів) і «Слов'янських рапсодіях».

Могила А. Дворжака на Вишеградському кладовищі в Празі

Ряд творів Дворжака присвячені історичному минулому Чехії й національно-визвольних устремлінь народу; серед них — ораторія «Свята Людмила», «Гуситська увертюра», музика до спектаклів драматичного театру, у тому числі до п'єси «Йозеф Каетан Тил». Опери Дворжака поряд з операми Б. Сметани становлять основу національного музично-театрального репертуару.

Найціннішим внеском у світову музичну культуру є симфонії Дворжака, що заклали фундамент національного симфонізму, концерт для віолончелі з оркестром і камерно-інструментальні твори (тріо «Думки»). Багато творів Дворжака приваблюють життєрадісністю, теплим ліризмом, м'яким гумором, відбивають картини чеської природи й побуту. Своєрідний світ чеських казок і легенд розкривається в симфонічних поемах «Водяний», «Напівзоряниця» й ін.

У Празі працюють товариство та музей його імені (з 1932). У Нелагозевесі в будинку, де народився Дворжак, також відкритий музей. Ім'я Дворжака носить один із празьких квартетів.