Составте список прав и обязанностей детей. ещё мне описать словами ситуацию, рассказывающую о том, как могут быть нарушены права человека и что в этом случае нужно делать

ребнок нуждается в специальной охране и заботе, включая надлежащую правую защиту. 

Чому середньовічне суспільство відмовляло в повазі селянам - своїм основним годувальникам? чи була дружина лицаря для нього прекрасною ? про кого говорили в середні віки: він перший серед рівних? чим простонародне християнство відрізнялося від церковного? чи можна вважати місто "гробарем" середньовічної цивілізації? корисно повторити питання: духовний світ людини, роль духовних цінностей у розвитку цивілізації, основні цінності заходу. щодо часових і ічних рамок цивілізації середньовіччя серед учених немає єдності. ми будемо мати на увазі європу х-хі ст., коли основні структури цієї цивілізації вже склалися, але ще не почали розмиватися елементами нового - індустріального суспільства. мабуть, усі згодні з тим, що суспільство середньовічної європи було феодальним. однак що ж таке феодалізм? у курсі історії ви розглядали його як економічний лад, при якому власники землі - феодали - експлуатують залежних селян. спробуємо підійти до феодалізму з іншого боку і подивитися, чим жили люди середньовіччя. селянство якщо уявити собі феодальне суспільство у вигляді піраміди, то місце селянства буде в самому її підніжжі. і це природно, тому що, з одного боку, селянство було основною продуктивною силою цього суспільства, а з іншого боку - найбільш безправною його частиною. чому ж суспільство відмовляло в повазі тим, хто його годував? почасти це було результатом того, що праця в середні віки не була незаперечною цінністю. від риму і варварів повагу до неї ця цивілізація не успадкувала. а читаючи біблію, людина середньовіччя не могла собі усвідомити, що ж таке праця - благо чи покарання за гріхи. однак головне навіть не в цьому. світ феодального села зовсім особливий світ, що виховує тип людини, несхожої на представників інших станів. довгий час селянське господарство було натуральним, і більшість селян усе життя проводило на одному місці, жодного разу не виїхавши за межі сільських земель. всесвіт цих людей обмежувався рідним селом, замком сеньйора і сільською церквою. про світ, що лежав за межами всього цього, вони мали самі нечіткі уявлення. думка про те, що суспільство розвивається, була далека селянам. навпаки, постійне спілкування з природою приводило їх до впевненості, що усе рухається по колу. весну змінювала осінь, за оранкою йшли жнива, і так було завжди. це була велика консервативна сила, яка із крайньою недовірою ставилася до усього нового. їхній ідеал був у минулому, у "старих добрих часах". відсутність освіти й обмежений словниковий запас призводили до того, що селяни були нездатні зрозуміти ні вишукану мову лицарства, ні тим більше латинь духівництва. відрізнялися вони від "шляхетних" і зовнішнім виглядом. "смердючий мужик", так звичайно іменують селян у лицарських романах. усе це, узяте разом, робило селянство абсолютно далеким не тільки для вищих станів, але і для городян. і "сторонність" ця викликала іноді жалість, частіше презирство, але вже ніяк не думку про рівність усіх людей

«цивилизация не на улицах, цивилизация в сердце», — утверждал василий розанов. тем самым он пытался поднять проблему духовной жизни общества в «неблагоприятных» условиях, что достаточно актуально и сейчас. ведь в наше время наблюдается деградация наций под лозунгами, которые диктуют нам современные гиганты.   философ говорит о патриотизме. смысл высказывания состоит в том, что цивилизация — это , нематериальные вещи. это существование высших духовных чувств: веры, свободы, любви вне зависимости от диктата большинства, от существующего  политического режима, военной или мирной обстановки. это культура каждого человека, чувсто с ней. разрозненный народ ни есть цивилизация. цивилизация — это то, что хранит веру в свой народ, в язык и культуру своего народа. вспомните 1941 — 1944   — блокадные годы ленинграда. 872 дня народ верил и любил. люди преодолели голод, суровые зимы, победили страх и даже смерть. именно это и есть цивилизация. вспомните   «симфонию №7» шостоковича, вселявшую уверенность в победе и в то же время нагнетавшую страх на фашистов. вспомните времена жестокой политики а. гитлера, когда   германию покинула вся интеллигенция. ведь именно они сохранили культуру своего народа при предпринятых попытках ее разрушения нацизмом. слова василия васильевича призывают к тому, что надо помнить, чтить и сохранять цивилизацию ради себя, ради потомков, ради светлого будущего. ведь без культуры и своего народа, без нации мы — ничто…