Прошу. по данным соц.опроса начала 21 века. на вопрос кем хочет стать современная молодежь? получены следующие ответы: 32% респондентов желают стать бизнесменами, 17% - , 13% - банкирами, 11% бандитами, 5 % менеджерами, 1% космонавтами, 21% назвали другие профессии. опрос родителей на тему что больше всего беспокоит в детях? свидетельствует, что 26% назвали агрессивность и жестокость, 25% безнравственность, 24% наркоманию, 15% лень. можно ли на основе этих данных сделать выводы о ценностных ориентирах современной молодежи? если да, то какие?

современная молодежь зацыклина на желании получить все и сразу не прелагая для этого не каких либо усилий но мы ведь знаем что это не

остановить загрязнение и истощение планеты невозможно - население земли промотало весь капитал, который планета предоставила в его распоряжение. израсходована вода, которая возобновлялась в водоемах, трава, которая растет на пастбищах, рыба из морей и озер, урожаи с плодородных земель, дары леса.   люди являются экологическими банкротами. но, поскольку остановиться невозможно, а альтернативы нет, проблема будет решаться следующим способом: люди будут брать воду, которая течет в подземных слоях (в тех, которые не подпитывают дожди). люди будут продолжать пастбищное скотоводство, жертвуя полями и лугами в угоду пустыням. люди будут опустошать моря и реки, вылавливая больше рыбы и морепродуктов, чем позволяет естественное воспроизводство. люди будут продолжать терять каждую минуту лесные угодья. все народы мира настроены на постоянный рост потребления, все мира настроены на постоянный рост производства. человечество живёт сейчас только для того, чтобы производить и потреблять с каждым днём как можно больше товаров и услуг. этот маховик гонки уже не оставить. а так как реклама призывает всех к еще большему потреблению товаров и услуг, безудержный рост мирового производства и экологическая катастрофа планеты неизбежны.  страны мира с самым высоким уровнем потребления на душу населения   имеют отрицательные показатели воспроизводства коренного населения. то есть, чем выше уровень производства и потребления, тем ниже рождаемость и выше темпы вымирания.

Побутова хімія займає важливе місце в нашому житті – миття посуду і підлоги, прання і прибирання квартири, освіжувачі повітря тощо. З екрану телевізора, в магазинах, при спілкуванні зі знайомими ми часто чуємо, який засіб краще справляється під час прибирання квартири і який краще купувати. Проте дуже мало інформації ми чуємо про склад побутової хімії, про якість цих засобів, не знаємо, як впливає побутова хімія на нас і наших близьких, 90% пральних та миючих засобів, якими користуються українці, виготовлено на основі фосфатів, хлору, цеолітів, аніонних ПАР (поверхнево-активних речовин), продуктів нафтопереробки та ін.

В розвинутих країнах засоби побутової хімії, що містять ці небезпечні для здоров'я людей речовини заборонені. Але у нас вони дозволені, а ми впевнені, що продукція, яка стоїть на полицях магазинів і рекламується по телевізору, найкраща і не може бути шкідливою, а тим більше небезпечною для нас. Чи читали ви коли-небудь на будь-якій упаковці інформацію про те, що якщо у вас збільшився рівень цукру в крові, почалися проблеми з легенями, нервові зриви – це наслідок застосування прального порошку тієї чи іншої марки? І не прочитаєте. Тому що якби набрали чинності нові стандарти на пральні порошки і миючі засоби, то 95% продукції побутової хімії, яка випускається і реалізується в Україні, були б заборонені.