Написати міні-твір на теми: 1."господь є добрий пастер мій" (на основі притчі про загублену вівцю) 2."талант - іскра божа у людині" (на основі притчі про таланти)

К відомо, кожна дитина – мікрокосм індивідуальних особливостей, рис, які відрізняють її від інших. Тим паче, якщо дитина талановита, обдарована, адже вона здатна побачити у звичайній ромашці сонце, оточене хмарками, а в звичайній калюжі – зорі; здатна зрозуміти, чому тремтить крапелька роси на пелюстці троянди; може відчути, що душно буває не тільки в кімнаті.         Талант… він завжди родом із дитинства.        Кажуть, що кожна людина народжується із зерням у руці, тільки треба знайти те поле, де це зернятко проросте. Орліогло Софія, Крутько Аліна, Бабінчук Олександра  – учні Великодальницького НВК «Школа-гімназія», які вже засівають літературну ниву. Дівчатка – активні учасниці ХІV Всеукраїнського конкурсу учнівської творчості, що проходить під гаслом «Об’єднаймося ж, брати мої!». Їхні творчі роботи присвячені темі «Ми є. Були. І будем ми! Й Вітчизна наша з нами!». Думки про Україну, її долю, її минуле, сучасне й майбутнє  знайшли своє оригінальне втілення в щирих, серйозних і неповторних творах.Орліогло Софія твердо переконана в тому, що між нами, українцями, глибшатиме взаєморозуміння, якщо ми черпатимемо науку в Тараса Шевченка, прислухаємося до його закликів, молитов,  пророцтв. Саме про це розповідає її збірка есе  «Заповіді українця». Від слів дев’ятикласниці, здається, кров у жилах застигає, серце б’ється прискорено: «Склавши руки біля серця разом з Україною за наших соколів, героїв, справжніх чоловіків. Попросимо ж у Бога, щоб шрами їхньої душі загоїлися, щоб не було потреби думати про те, що можуть повернутися додому неживими. Уклонімося тим матерям, які виховали цих синів для другої матері – України, які навчили любити Батьківщину, які направили їх на такий важкий, але таки праведний шлях».  Крутько Аліна – натура лірична. Історію вона сприймає через пісні. Натхненна ними, створила свою поетичну збірочку «На крилах пісень», що є сповіддю не по-дитячому зболілої, але оптимістично налаштованої  душі: Ми подолаєм завісу страждань,Бо в нас є багато мрій, сподівань.Давайте єднатись, давайте брататись,У нас нехай буде лиш свято і радість.Бабінчук Олександра створила віршовану «Абетку від А до Я», яка є своєрідним словничком патріота.Сонце свободи нам путь осяває,Повняться ріки, озера, моря.Мрія про щастя усіх нас єднає,Щоб процвітала рідна земля.Роздуми Софії, Аліни, Олександри – глибоке усвідомлення таких важливих питань, як: де насправді наша Батьківщина, хто ми, «чиїх батьків діти», що саме МИ (і ніхто інший!) відповідаємо за минуле й сьогодення землі, на якій живемо, інакше майбутнього в нас не буде. Дівчатка палко вірять у силу української нації, відчувають у собі ту гідність, яку називаємо національною свідомістю.Творчі доробки Орліогло Софії, Крутько Аліни, Бабінчук Олександри – це тільки  початок-пошук чогось, може, значного й вагомого, справжню мистецьку вартість якого вкаже лише час. І тішишся ними, і гордишся. І так хочеться вірити у щасливий розвій дитячого, свіжого таланту. 

константин чехович

константин чехович - организатор и единоличный исполнитель одной из крупнейших партизанских диверсий великой отечественной войны.

будущий герой родился в 1919 году в одессе, практически сразу после окончания индустриального института был призван в красную армию, а уже в августе 1941 года он в составе диверсионной группы был направлен в тыл врага. при пересечении линии фронта группа попала в засаду, и из пяти человек выжил только чехович, причем особого оптимизма ему было взять неоткуда - немцы, проверив тела, убедились, что у него лишь контузия и константин александрович попал в плен. он умудрился сбежать из него спустя две недели, а спустя еще неделю уже вышел на связь с партизанами 7-й ленинградской бригады, где получил внедриться в городе порхове к немцам для диверсионной работы.

добившись некоторого расположения гитлеровцев, чехович получил должность администратора в местном кинотеатре. этот кинотеатр и стал братской могилой для 760 солдат и офицеров германии - неприметный "администратор" установил бомбы на несущих колоннах и крыше, так что при взрыве все сооружение сложилось как карточный домик.

матвей кузьмич кузьмин

самый пожилой обладатель награды "партизану отечественной войны" и "герой советского союза". обеими был удостоен посмертно, а на момент подвига ему было 83 года.

родился будущий партизан в далеком 1858 году, за 3 года до отмены крепостного права, в псковской губернии. всю свою жизнь провел обособленно (в колхозе не состоял), но отнюдь не одиноко - от двух разных жен у матвея кузьмича было 8 детей. занимался охотой и , и знал местность замечательно.

пришедшие в деревню немцы заняли его дом, позже в нем поселился сам командир батальона. в начале февраля 1942 года этот командир попросил кузьмина побыть проводником и провести часть к занятой красной армии деревне першино, взамен он предложил практически неограниченное продовольствие. кузьмин согласился. однако, увидев на карте маршрут передвижения, заранее отправил в пункт назначения своего внука василия, чтобы тот советские войска. сам же матвей кузьмич долго и путано водил замерзших немцев по лесу и лишь под утро вывел их, но не к нужной деревне, а к засаде, где уже заняли позиции бойцы красной армии. захватчики попали под огонь пулеметных расчетов и потеряли пленными и убитыми до 80 человек, но погиб и сам герой-проводник.

Дружить-самое главное в жизни человека.Друг всегда тебе станет опорой от неприятелей.Человек всегда стремиться к общению,найти собеседника с такими же интересами что и у него.Но,почему же тогда мы часто чувствуем себя одиноко.Как-буд то нас все бросили?Возможно умение дружить,главная проблема 21 века.Сейчас очень сложно найти лучшего друга или подругу.Они могут тебя предать,и найти себе другого лучшего друга.Но есть же и культурные,хорошие люди,которые умеют вести и хранить дружбу.Но вопрос как их найти?ответ очень прост:Научитесь сами дружить людям,если это в ваших силах,заводите различные разговоры в интернет сообществах,и разговаривайте на тему интересную вам и вашему собеседнику.Научитесь выслушивать человека.Узнавайте каждый день новое,и когда найдёте нужного вам человека, самое главное:не бросайте его в сложной ситуации,поддерживайте друг-друга,не оскорбляйте и постарайтесь меньше ссориться.