Примеры идеологий расизма, шовинизма и национализма

Шовинизм -  Франция, время правления Наполеона Бонапарта, его армия. Название шовинизм и появилось от фамилии якобы одного из солдат армии Наполеона Николя Шовена.

Национализм - возникновение национализма в Германии как реакция на наполеоновскую оккупацию. (начало 19 века)

Расизм - в США с основания государства, жертвами расизма были индейцы, 

Расизм-в США. Жертвами расизма
стали небелые коренные жители — индейцы — и негры -рабы.
в южноафриканской республике чернокожие расстреливают белых.
в политике Гитлера присутствовал расизм, шло массовое уничтожение евреев.

шовинизм-подавление одной нации другой. французы во главе с Наполеоном считали, что главные только они...
можно привести и пример мужского шовинизма, т.е. мужчины считают главными себя.

национализм-сейчас в России распространен национализм, русские выделяют превосходство своего государства перед другими.

в политике Сталина присутствовали и шовинизм, и расизм...

1.Главной особенностью Эпителия является то что он состоит из непрерывного слоя плотно прилегающих клеток. Эпителий может быть в виде пласта из клеток, выстилающих все поверхности организма, и в виде крупных скоплений клеток – желез: печень, поджелудочная, щитовидная, слюнные железы и др. В первом случае он лежит на базальной мембране, которая отделяет эпителий от подлежащей соединительной ткани. Однако существуют исключения: эпителиальные клетки в лимфатической ткани чередуются с элементами соединительной ткани, такой эпителий называется атипическим.
2. Кости, хрящи, кровь - соединительные ткани.
3.Кровь - жидкая ткань организма человека.
4. Сокращение и возбуждение.
5.

Демократичний режим — це форма організації суспільно-політичного життя на принципах рівноправності та свободи всіх його членів, виборності органів державного управління, конституційному закріпленні гарантування прав і свобод громадян та прийнятті рішень відповідно до волі більшості та законності з урахуванням інтересів меншості.

У демократичному режимі правляча еліта спирається на широку соціальну базу.

Демократія як форма державного устрою визнає народ головним джерелом влади.

У демократичному процесі значне місце належить державі. Саме вона бере на себе турботу про своїх громадян, відповідальність за дотримання законів, забезпечення прав і свобод людини.

Види демократичних державних (політичних) режимів

Ліберально-демократичні (поліархічні), коли “більшість” не може використати свою політичну владу безпосередньо проти “меншості”, яка перебуває в опозиції. Цього досягають завдяки тому, що навіть “меншість” може одержати представництво у законодавчих і виконавчих органах (у певних пропорціях) і має право законними методами боротися за свою “більшість”. Тут є надійний механізм стримування і гарантії від тиранії. Таким є політичний режим США.

Консервативно-демократичні, головна мета яких — зберегти й підтримати традиційні структури, норми, цінності, відносини, що склалися в економічній, політичній і культурній сферах, і особливо форму державного правління

Радикально-демократичні, розраховані на швидкі, радикальні демократичні перетворення. Прагнуть докорінно змінити економіку, культуру б життя, соціальну структуру тощо.

Ознаки демократичного режиму

1. Суверенітет народу (нації) — верховенство влади народу, який вважається джерелом державної влади й обирає на певний строк підзвітні йому найвищі органи державної влади.

2. Періодична виборність народом і змінюваність складу основних органів державної влади (народне волевиявлення).

3. Конституційне розділення органів державної влади на три гілки — законодавчу, виконавчу і судову.

4. Рівність прав громадян на участь в управлінні державою: свобода створення політичних партій та інших об’єднань для вираження своєї волі, свобода думки і гарантії основних прав людини.

5. Вільні вибори.

6. Рівність усіх громадян перед законом, право на інформацію і на участь у конкретній боротьбі за посідання керівних посад у державі.

7. Політичний, ідеологічний і культурний плюралізм — право та можливість індивіда чи політичної сили представляти свої інтереси та ідеї в політичному житті за умови, якщо вони не несуть загрози державному устрою та основам демократії в суспільстві.

8. Правління, засноване на підпорядкуванні меншості волі більшості, вираженому демократичним шляхом на виборах. При цьому законодавчо гарантовано недоторканність громадянських прав меншин.

9. Широка гласність і свобода критики урядової діяльності.

10. Забезпечення прав і свобод людини.

11. Здійснення державної влади на засадах права.

12. Верховенство закону та пріоритет прав людини.

13. Суспільна активність, участь громадян у житті держави, у розв’язанні соціальних проблем.

Демократія дає окремій особистості певну міру свободи, право діяти на власний розсуд в особистому житті, свободу вибору під час обрання носіїв влади, свободу слова тощо. Сучасний демократизм дає можливість визнавати та здійснювати права людини. Тому демократія — це велика цінність, яка не допускає ніяких обмежень.

Розподіл влади — це лише один із багатьох елементів механізму демократичного здійснення державної влади і сам по собі він не є гарантією демократії. За незбалансованої системи стримувань і противаг розподіл влади може спричинити протистояння гілок влади. Особливої гостроти протистояння законодавчої, виконавчої влад та президента набуває за президентської та парламентської форм республіканського правління у періоди так званого розділеного правління, коли президент і парламентська більшість представляють різні партійно-політичні сили.