Укого есть реферат " космос далекий и близкий" 5 класс, , не обязательно большой

Зоряне небо.Одним з найважливіших положень матеріалістичної діалектики
в уявлення про загальний взаємозв'язок і взаємозалежність явищ природи.

Як суспільна формація людство підпорядковується особливим специфічним
закономірностям — законам суспільного розвитку, відкритим , дослідженим
прихильниками матеріалізму. Але з точки зору природничих наук ми —
частина Всесвіту і підпорядковуємося діючим у Всесвіті фізичним та іншим
закономірностям.

Не тільки цілий ряд умов нашого життя, а й саме існування земної
цивілізації залежать від того, що являє собою наш Всесвіт, як він
розвивається, які фізичні процеси у ньому відбуваються, які закони
діють. Усвідомлення людиною з наукових позицій свого місця у Всесвіті,
свого взаємозв'язку з навколишнім світом, має не тільки важливе значення
для нашої практичної діяльності, воно становить основу нашого наукового
світогляду.

Якщо ми — частина Всесвіту, то наше існування має бути тісно пов'язане
не тільки з оточуючими нас явищами, а й з явищами космічного характеру.

Подолати земне тяжіння і вийти у космос людині вдалося тільки у другій
половині XX століття. І все ж життя людини було пов'язане з космічними
явищами вже з глибокої давнини. Як уже було зазначено, зорі й планети
допомагали людині знаходити шляхи в океані, вимірювати час, складати
календарі, визначати строки сільськогосподарських робіт.

Однією з перших, зрозуміло, ще наївних спроб виявити зв'язок земних і
небесних явищ були міфи стародавніх греків про зоряне небо. Хоча в них
діють численні боги, німфи, циклопи й інші фантастичні істоти, що мають
надприродні властивості, все ж їхніми головними героями в люди, які не
тільки виступають нарівні з богами, а нерідко і перемагають їх.

Зрозуміло, зв'язок між земним і небесним як у міфах стародавніх греків,
так і в аналогічних легендах інших народів е ілюзорним. Він не
відповідає реальному стану речей.

Релігійні люди намагалися знайти зв'язок між «небесним» і «земним» також
у рідкісних небесних явищах — повних затемненнях Місяця й Сонця, появах
яскравих комет, дощах падаючих зір. Але й ці зв'язки були ілюзорними,
вони існували лише в уяві наших предків.

Роль математичних методів у пізнанні світу. Пізнання природничими
науками навколишнього світу нерозривно пов'язане із застосуванням
математичного апарату і математичних методів дослідження.

Не випадково Коперник на титульному аркуші своєї великої праці написав:
«Хай не входить сюди ніхто, не обізнаний з математикою» . Без до
математичного апарату неможливо було б точно виразити реальні кількісніспіввідношення та залежності, що існують у природі.

. Всеобщность, то есть все граждане, независимо от пола, расовой, национальной, классовой или профессиональной принадлежности, языка, уровня доходов, образования, конфессии или политических убеждений, имеют активное (как избиратель) и пассивное как кандидат право на участие в выборах. Всеобщность ограничивается лишь небольшим количеством ограничений, то есть условий допуска граждан к участию в выборах:

• возрастной ценз позволяет участвовать в выборах только с соответствующего возраста, преимущественно с достижением совершеннолетия. Например, на выборах в нижнюю палату парламента Великобритании возрастной ценз для активного избирательного права (право избирать) составляет 18 лет, для пассивного (право быть избранным) - 21 год; во Франции, соответственно, 18 и 23 года, в Бельгии, Италии, Канаде, Нидерландах, США, Украине и некоторых других странах - 18 и 21 год, в Японии - 20 и 25 лет, Относительно выборов в верхнюю палату, то пиковый ценз для пассивного избирательного права значительно выше, чем в нижней палаты. Так, в СЕНА он составляет 30 лет, в Бельгии и Италии - 40, во Франции - 25, в Японии - 30 лет. В Финляндии и Швейцары возрастной ценз для активного и пассивного избирательного права одинаковый:

ценз недее ограничивает избирательные права психически больных, что должно быть подтверждено судебным решением;

моральный ценз ограничивает или лишает избирательных прав лиц, которые находятся по приговору суда в местах лишения свободы;

ценз оседлости, что выдвигает в качестве условия допуска к выборам соответствующий срок проживания в данной местности или в стране. В США ресниц составляет 1 месяц, в Австрии, ФРГ и Японии 3, в Канаде и Финляндии 12 месяцев. Этот термин предполагает необходимость проживания избирателя на территории соответствующего округа.

Кроме требования определенного срока проживания на территории избирательного округа, избирательное право некоторых стран и устанавливает срок проживания в этой стране. Например, в Норвегии н Исландии для активного избирательного права срок оседлости составляет 5 лет, в Австралии - полгода, в Украине - 2 года. И не ограничивает электоральную активность мигрантов. Половой ценз долгое время ограничивал участие женщин в выборах (в некоторых мусульманских странах ограничивает и до сих пор). Имущественный ценз ограничивает активность малоимущих граждан. В странах Запада длительное время существовал имущественный и целый ряд других ограничений, которые не допускали до выборов лиц наемного труда, бедные слои населения, женщин (во Франции этот ценз отменен н 1944 г., в Италии и Японии В 1945-му, Греции - в 1956-м, Швейцарии - 1971-м, Португалии - в 1974 г.); негров (в США последние ограничения на их участие в выборах снято в законах 50 70-х годов 20 в.). В США в 1964 г. существовал налоговый ценз, а в 1970 г. - ценз грамотности.

Социальные институты духовной сферы в современном обществе могут характеризоваться как создание духовных ценностей , идей и отношения, возникающие в процессе формирования духовных ценностей, их сохранения, распространения, потребления.

Не смотря на это в нашем обществе само понятие духовного долгие годы вызывало негативную реакцию, поскольку рассматривалось в основном как причастное к религии, церкви. Если в словарях русского языка чаще всего давались два значения термина ВлдуховныйВ»: связанный с внутренним, нравственным миром человека и с религией, то в официальных трактовках оба эти значения сливались в одно, последнее.

Духовная сфера тАФ отношения, возникающие в процессе создания духовных ценностей, их сохранения, распространения, потребления. Институты, относящиеся к духовной сфере: учреждения системы образования, науки, театры, музеи.

Актуальность представленной темы не вызывает сомнения потому как социальные институты духовной сферы играют активную роль в жизни общества.