1. примером связи общества и природы является(-ются) 1) существование моральных норм 2) изобретение новых технологий 3) орошение земель 4) стихийные бедствия 2. верны ли суждения о развитии общества? а. общественный прогресс затрагивает только и по¬литическую сферы жизни общества. б. общественный прогресс имеет противоречивый характер. 1) верно только а 3) верны оба суждения 2) верно только б 4) оба суждения неверны 3. только в человеческом обществе может сформироваться потребность 1) в самосохранении 3) в деятельности 2) в пище 4) в продолжении рода 4. сознательное участие человека в общественной жизни характеризует его как 1) индивидуальность 3) творца 2) индивида 4) личность 5. во всех проявлениях своей жизни человек выступает как единство 1) механического и социального 2) и социального 3) и социального 4) биологического и социального 6. верны ли следующие суждения об общении? а. общение - это установление контакта между людьми. б. общение - это обмен идеями и эмоциями. 1) верно только а 3) верны оба суждения 2) верно только б 4) оба суждения неверны 7. верны ли следующие суждения об ? а. включает отрасли материального и нематериального производства. б. цель - удовлетворение возрастающих потребностей об¬щества. 1) верно только а 3) верны оба суждения 2) верно только б 4) оба суждения неверны 8. к факторам производства относится 1) труд 3) капитал 2) земля 4) все выше перечисленное 9. гражданин н. получил заработную плату. в этой ситуации деньги вы¬полняют функцию 1) средства платежа 3) средства обращения 2) средства накопления 4) средства обмена 10. совокупность норм, регулирующих общественные отношения, назы¬вается 1) нормами морали 3) нормами права 2) социальными нормами 4) обычаями 11. наиболее характерной социальной ролью молодежи является 1) член неформальной группы 2) семьянин 3) работник 4) гражданин 12. проявлением общественной власти является 1) власть человека над собой 2) власть человека над своим автомобилем 3) власть человека над природой 4) власть вождя в племени 13. к признакам государства относится 1) территория 2) разделение властей 3) выборность главы государства 4) политический плюрализм 14. обязанностью каждого гражданина российской федерации является 1) получение высшего образования 2) уплата налогов 3) участие в деятельности общественной организации 4) охрана общественного порядка 15. к социальным правам относится 1) право на медицинскую 2) право на труд 3) право на жизнь 4) право на митинги 16. ниже ряд терминов. все они, за исключением одного, отно¬сятся к государству. 1) территория, 2) издание законов, 3)флаг, 4)суверенитет, 5)права человека, 6)гимн. найдите и укажите термин, из этого ряда, и относящий¬ся к другому понятию.

1 - 3,  2 - 2,  3 -3,   4 -4,   5 - 4,  6 - 3,  7 - 3,  8 - 4,  9 - 4,  10 - 2,  11 - 1,  
12 - 4,  13 - 1,  14 - 2,  15 - 2,  16 - 5

Основные проявления биологического возраста при старении – нарушения важнейших жизненных функций и сужение диапазона адаптации, возникновение болезней и увеличение вероятности смерти или снижение продолжительности предстоящей жизни. Каждое из них отражает течение биологического времени и связанное с ним увеличение биологического возраста.

Биологический возраст определяется совокупностью обменных, структурных, функциональных, регуляторных особенностей и при возможностей организма. Оценка состояния здоровья методом определения биологического возраста отражает влияние на организм внешних условий и наличие (отсутствие) патологических изменений.

Демократичний режим — це форма організації суспільно-політичного життя на принципах рівноправності та свободи всіх його членів, виборності органів державного управління, конституційному закріпленні гарантування прав і свобод громадян та прийнятті рішень відповідно до волі більшості та законності з урахуванням інтересів меншості.

У демократичному режимі правляча еліта спирається на широку соціальну базу.

Демократія як форма державного устрою визнає народ головним джерелом влади.

У демократичному процесі значне місце належить державі. Саме вона бере на себе турботу про своїх громадян, відповідальність за дотримання законів, забезпечення прав і свобод людини.

Види демократичних державних (політичних) режимів

Ліберально-демократичні (поліархічні), коли “більшість” не може використати свою політичну владу безпосередньо проти “меншості”, яка перебуває в опозиції. Цього досягають завдяки тому, що навіть “меншість” може одержати представництво у законодавчих і виконавчих органах (у певних пропорціях) і має право законними методами боротися за свою “більшість”. Тут є надійний механізм стримування і гарантії від тиранії. Таким є політичний режим США.

Консервативно-демократичні, головна мета яких — зберегти й підтримати традиційні структури, норми, цінності, відносини, що склалися в економічній, політичній і культурній сферах, і особливо форму державного правління

Радикально-демократичні, розраховані на швидкі, радикальні демократичні перетворення. Прагнуть докорінно змінити економіку, культуру б життя, соціальну структуру тощо.

Ознаки демократичного режиму

1. Суверенітет народу (нації) — верховенство влади народу, який вважається джерелом державної влади й обирає на певний строк підзвітні йому найвищі органи державної влади.

2. Періодична виборність народом і змінюваність складу основних органів державної влади (народне волевиявлення).

3. Конституційне розділення органів державної влади на три гілки — законодавчу, виконавчу і судову.

4. Рівність прав громадян на участь в управлінні державою: свобода створення політичних партій та інших об’єднань для вираження своєї волі, свобода думки і гарантії основних прав людини.

5. Вільні вибори.

6. Рівність усіх громадян перед законом, право на інформацію і на участь у конкретній боротьбі за посідання керівних посад у державі.

7. Політичний, ідеологічний і культурний плюралізм — право та можливість індивіда чи політичної сили представляти свої інтереси та ідеї в політичному житті за умови, якщо вони не несуть загрози державному устрою та основам демократії в суспільстві.

8. Правління, засноване на підпорядкуванні меншості волі більшості, вираженому демократичним шляхом на виборах. При цьому законодавчо гарантовано недоторканність громадянських прав меншин.

9. Широка гласність і свобода критики урядової діяльності.

10. Забезпечення прав і свобод людини.

11. Здійснення державної влади на засадах права.

12. Верховенство закону та пріоритет прав людини.

13. Суспільна активність, участь громадян у житті держави, у розв’язанні соціальних проблем.

Демократія дає окремій особистості певну міру свободи, право діяти на власний розсуд в особистому житті, свободу вибору під час обрання носіїв влади, свободу слова тощо. Сучасний демократизм дає можливість визнавати та здійснювати права людини. Тому демократія — це велика цінність, яка не допускає ніяких обмежень.

Розподіл влади — це лише один із багатьох елементів механізму демократичного здійснення державної влади і сам по собі він не є гарантією демократії. За незбалансованої системи стримувань і противаг розподіл влади може спричинити протистояння гілок влади. Особливої гостроти протистояння законодавчої, виконавчої влад та президента набуває за президентської та парламентської форм республіканського правління у періоди так званого розділеного правління, коли президент і парламентська більшість представляють різні партійно-політичні сили.