Єдність права і моралі полягає в наступному:
1) системність. Право і мораль — це системи соціальних норм;
2) єдина мета. Право і мораль переслідують одні й ті ж цілі — впорядкування суспільних відносин, утвердження свободи, рівності, гуманізму і справедливості;
3) збіг приписів. Приписи права і моралі багато в чому збігаються. Одні й ті ж акти поведінки право і мораль забороняють або рекомендують;
4) однакове коло адресатів. Право і мораль адресуються одному колу осіб;
5) єдині цінності. Право і мораль виникають як фундаментальні загальнолюдські цінності, як показники соціального і культурного прогресу суспільства.
Відмінність права і моралі полягає в наступному встановлення. Правові норми створюються або офіційно визнаються державою, а норми моралі не є продуктом якоїсь спеціальної цілеспрямованої діяльності, вони виникають і розвиваються в суспільстві стихійно. На відміну від права мораль має неофіційний (недержавний) характер;
2) методи забезпечення. Право забезпечується і охороняється державою, яка стежить за дотриманням правових норм і карає тих, хто їх порушує, а мораль спирається на силу громадської думки, а її внутрішнім гарантом виступає совість людини;
3) форма виразу. Правові норми виражають волю держави і закріплюються в спеціальних юридичних актах, аморальні норми виникають і існують у свідомості людей;
4) оцінні поняття. В оцінці поведінки людей право оперує поняттями правомірного і неправомірного, законного і незаконного, караного і некараного, а мораль оцінює людські вчинки з позицій добра, справедливості, совісті, честі, обов'язку;
5) різний характер відповідальності за порушення і різний порядок реалізації відповідальності. Порушення норми права служить підставою негативної реакції держави у вигляді юридичної відповідальності. Форми юридичної відповідальності та порядок її реалізації строго регламентовані законом. Інший характер носить відповідальність за порушення норм моралі. Тут немає ні встановлених форм, ні чіткої процедури. До порушника застосовуються різні форми морального впливу (бойкот, висміювання, публічне засудження), які складаються стихійно;
6) сфери дії. Мораль регулює, як правило, міжособистісні відносини (між друзями, членами однієї сім'ї), а право регулює відносини, найбільш значущі з погляду суспільства в цілому, а саме — відносини власності, владні відно сини, трудові та управлінські відносини, відправлення правосуддя;
7) зміст. Правові норми характеризуються більшою конкретністю розпорядження, моральні вимоги відрізняються релятивізмом, тобто відносністю. Не завжди однозначно можна оцінити вчинок людини як моральний або аморальний. Тоді як із точки зору права межа між правомірним і неправомірним завжди очевидна.
Объяснение:
Человек- разумное существо владеть речью, и осознавать, что он действительно человек, гражданин- понятие более политическое, имеющий гражданство (например гражданство РФ), а также моральные ценности для гражданина:
Патриотизм
Вера в Родину
В любой момент отдать свою жизнь за интересы Родины.
Если сравнивать эти довольно разные понятия, то можно легко убедиться, что слово "человек" некого рода понятия как биологическое существо, а гражданин- общественно-социальная личность. Как по мне, то слово человек по понятию шире, мы можем представить абсолютно разных людей, национальности, эволюции человека и т.д. А гражданин- мы представляем собранного человека, имеющий высокую должность, гражданство. Различия мы обсудили. А вот схожества:
1. Гражданин и человек- одно лицо, человек, имеющий гражданство является и гражданином, и человеком (соответственно)
2. Человек (в России, например:иностранец) имеет некие другие права (он не может голосовать, принимать участие в выборах).
3. Гражданин должен любить и защищать свою Родину, всячески поддерживать.
4. Если человек имеет гражданство, то у него появляются ряд преимуществ, например: путешествия, покупка недвижимости за границей и т. д.
€СРАВНИВАТЬ МОЖНО ВЕЧНО, НО МНЕ КАЖЕТСЯ ХВАТИТ€
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
2. Я согласен с мнением автора так как враг всегда старается навредить, злорадствует над вашими проблемами. Друг - это враг, который пока ещё не предал, а равнодушный человек - просто пройдёт мимо.
3. Пример: Человеку стало плохо на оживлённой улице. Равнодушные - пройдут мимо, не обратят внимания, или же подумают - "ему кто-то другой".
Неравнодушные - подойдут, выяснят, в чём дело, вызовут скорую если это требуется.
4. Лично мне свойственно равнодушие к людям, так как в своём характере каждый человек имеет такую черту как эгоизм. Она присуща абсолютно всем, просто кто-то проявляет её больше, а кто-то меньше.