Составить проблемные вопросы на тему " цивилизация эпохи средневековья", а так же нужны на них ответы.

Чому середньовічне суспільство відмовляло в повазі селянам - своїм основним годувальникам? Чи була дружина лицаря для нього Прекрасною Дамою? Про кого говорили в Середні віки: він перший серед рівних? Чим простонародне християнство відрізнялося від церковного? Чи можна вважати місто "гробарем" середньовічної цивілізації?

КОРИСНО ПОВТОРИТИ ПИТАННЯ:

Духовний світ людини, роль духовних цінностей у розвитку цивілізації, основні цінності Заходу.

Щодо часових і географічних рамок цивілізації Середньовіччя серед учених немає єдності. Ми будемо мати на увазі Європу Х-ХІ ст., коли основні структури цієї цивілізації вже склалися, але ще не почали розмиватися елементами нового - індустріального суспільства.

Мабуть, усі згодні з тим, що суспільство середньовічної Європи було феодальним. Однак що ж таке феодалізм? У курсі історії ви розглядали його як економічний лад, при якому власники землі - феодали - експлуатують залежних селян. Спробуємо підійти до феодалізму з іншого боку і подивитися, чим жили люди Середньовіччя.

СЕЛЯНСТВО

Якщо уявити собі феодальне суспільство у вигляді піраміди, то місце селянства буде в самому її підніжжі. І це природно, тому що, з одного боку, селянство було основною продуктивною силою цього суспільства, а з іншого боку - найбільш безправною його частиною. Чому ж суспільство відмовляло в повазі тим, хто його годував? Почасти це було результатом того, що праця в Середні віки не була незаперечною цінністю. Від Риму і варварів повагу до неї ця цивілізація не успадкувала. А читаючи Біблію, людина Середньовіччя не могла собі усвідомити, що ж таке праця - благо чи покарання за гріхи. Однак головне навіть не в цьому.

Світ феодального села зовсім особливий світ, що виховує тип людини, несхожої на представників інших станів. Довгий час селянське господарство було натуральним, і більшість селян усе життя проводило на одному місці, жодного разу не виїхавши за межі сільських земель. Всесвіт цих людей обмежувався рідним селом, замком сеньйора і сільською церквою. Про Світ, що лежав за межами всього цього, вони мали самі нечіткі уявлення.

Думка про те, що суспільство розвивається, була далека селянам. Навпаки, постійне спілкування з природою приводило їх до впевненості, що усе рухається по колу. Весну змінювала осінь, за оранкою йшли жнива, і так було завжди. Це була велика консервативна сила, яка із крайньою недовірою ставилася до усього нового. їхній ідеал був у минулому, у "старих добрих часах".

Відсутність освіти й обмежений словниковий запас призводили до того, що селяни були нездатні зрозуміти ні вишукану мову лицарства, ні тим більше латинь духівництва. Відрізнялися вони від "шляхетних" і зовнішнім виглядом. "Смердючий мужик", так звичайно іменують селян у лицарських романах. Усе це, узяте разом, робило селянство абсолютно далеким не тільки для вищих станів, але і для городян. І "сторонність" ця викликала іноді жалість, частіше презирство, але вже ніяк не думку про рівність усіх людей

Все добрые люди – одна семья

Во втором классе был урок рисования. Дети рисовали ласточку.

Вдруг в дверь кто-то постучал. Учитель открыл дверь и увидел заплаканную женщину – мать маленькой белокосой, синеглазой Наташи.

вас, – обратилась мать к учителю, – отпустить Наташу. Бабушка умерла.

Учитель подошел к столу и тихо сказал:

– Дети, пришло большое горе. У Наташи умерла бабушка. Наташа побледнела. Глаза ее наполнились слезами. Она склонилась на парту и тихо плакала.

– Иди, Наташа, домой. За тобой пришла мама.

– Пока девочка собралась, чтобы идти домой, учитель сказал:

– У нас тоже сегодня не будет уроков. Ведь в нашей семье – большое горе.

– Это же в Наташиной семье? – спросил Коля.

– Нет, в нашей человеческой семье, – объяснил учитель. – Все добрые люди – это одна семья. И если кто-то в нашей семье умер, мы осиротели

В результате деятельности человека происходит загрязнение атмосферы самыми различными веществами, многие из которых ядовиты для человека, животных и растительных организмов. Изменение состава атмосферы приводит к ослаблению здоровья населения, снижению продолжительностью жизни, распространению болезней. Это особенно заметно в больших городах, где атмосфера загрязняется газовыми выбросами промышленных предприятий и автомобильного транспорта. Парниковый эффект возникает в результате повышения температуры воздуха за счет накопления в атмосфере углекислого газа. При этом повышается температура воздуха в нижних слоях атмосферы, происходит изменение климата, возможны таяние ледников, наводнения. Именно поэтому охрана атмосферы необходима.