Пояснити, яка роль почуттів у житті людини

Емоції завжди суб'єктивні. Вони передусім виконують функцію відображення суб'єктивного відношення людини до оточуючого середовища та до себе самої.

В еволюційному розвитку психіки емоції виконували найпростіші, хоча і життєво необхідні функції. Вони прогнозували зміни навколишнього середовища, причому робили це комплексно, цілісно, без детального аналізу. Емоційний відгук базується на відображенні найбільш загальних, стійких та частих ознак корисних та шкідливих факторів. На основі виникаючої емоції людина отримує змогу швидко прийняти орієнтоване рішення про значення нового сигналу та його можливих наслідках (корисно/шкідливо).

На відміну від мислення емоції не тільки усвідомлюються та осмислюються, але й переживаються. Переживання -безпосереднє відображення людиною свого власного внутрішнього світу. Тому в емоції завжди переплетені два світи: об'єктивний (через властивості подразника, що викликає певну реакцію) та суб'єктивний (через відношення людини до цього об'єкту та в цілому до ситуації). Переживання, що виникають у людини, являються своєрідними сигналами, які інформують про те, що в даний момент найбільш актуально, наскільки ефективно йде процес задоволення потреб, наскільки великі перепони, що виникають перед ним, та що необхідно виділити як головний фактор даного моменту життєдіяльності.

Відображуючи можливі події, емоція являється важливим компонентом будь-якого навчання. Вона підкріплює життєво важливі знання та «відсіває» ті, які не представляють для людини особливого значення. Емоції як особливі психічні процеси представляють собою діяльність оцінювання інформації, яку накопичують пізнавальні процеси. Головна функція емоцій - оцінка дійсності в особливих еталонах. В усіх випадках, коли відбувається якась подія. Яка має значення для людини гається додатковий емоційний фон: наростання збудження, швидкості та інтенсивності протікання психічних, моторних та вегетативних процесів, або навпаки, їх зменшення.

Емоції виявляються в різноманітних периферичних змінах, що відображаються на всіх внутрішніх, вісцеральних процесах, від яких залежить життя організму. Спираючись на такі емоційні прояви, фізіологи підкреслювали позитивну пристосовну роль емоцій: вони приводять організм у стан готовності до термінового витрачання енергії, мобілізуючи усі його сили, які будуть потрібні, наприклад, у випадках страху, гніву чи болю.

Крім того, емоції виконують функцію мотивації, коли виступають додатковим мотивуючим фактором: прагнення уникнути подій, що породжують негативні емоції, або включитися в події, що призводять до появи позитивних переживань.

Емоції також відіграють діагностичну функцію. Багато зі спонукань людини не завжди усвідомлюються, або неадекватно усвідомлюються людиною. Наявність певних емоцій може бути важливим засобом ідентифікації спонукань, виявлення їх зв'язку із базовими життєвими потребами, цінностями.

Внаслідок своєї предметної зумовленості емоції визначають спрямованість діяльності. Це специфічна форма контролю за діяльністю, за її напрямом у вигляді переживань. Отже, переживання виступають регулятором діяльності. Емоційні переживання як регулятор діяльності виконують оціночну та спонукальну функції.

Особливу роль відіграють емоції у міжособистісній взаємодії. З одного боку, вони поширюють можливості спілкування, оскільки несуть додаткову інформацію. Крім того, емоції дають можливість «заглянути» у внутрішній світ іншої людини.

Крім цих основних функцій емоції відіграють моральну функцію - сигналізують про розходження між буттям та свідомістю, між вчинком та його моральним значенням. Важлива моральна категорія - совість - формується саме на основі сигнальної функції про відхилення від нормальної поведінки.

Сукупність перерахованих функцій зумовлюють загальну - регулятивну - роль емоцій в психічному житті людини.

Предположим, происходит шантаж (ст. 163 УК РФ). Мотивы преступника могут быть разными: от личного желания обогащения до реакции на провокацию жертвы. Провокативными действиями жертвы могут считаться и высокомерная демонстрация своих материальных благ и высокого социального статуса, и личное неуважение к личности преступника. Преступник внимательно изучает жертву, после чего определяет наиболее ценное для нее, выбирая предмет похищения. После этого поведение жертвы может делиться на несколько вариантов.

1. Жертва агрессивна и продолжает унижать преступника, вследствие чего скорее всего лишится ценной для себя вещи (человека).

2. Жертва запугана и выполняет беспрекословно любые приказы преступника. В таком случае после выполнения одного приказа, ценность не возвращается преступником, а продолжается шантаж, вымогая все больше и больше материальных средств из жертвы.

3. Жертва обращается в полицию. Преступник с большой долей вероятности может растеряться, испугаться и совершить ошибки. В случае маниакально-депрессивных расстройств преступника жертва лишится ценности.

4. Жертва игнорирует преступника. В таком случае ценность станет неинтересна для преступника, он постарается от нее избавиться. Каким уничтожить или выбросить - зависит от психического и морального статуса преступника.

Объяснение:

Предположим, происходит шантаж (ст. 163 УК РФ). Мотивы преступника могут быть разными: от личного желания обогащения до реакции на провокацию жертвы. Провокативными действиями жертвы могут считаться и высокомерная демонстрация своих материальных благ и высокого социального статуса, и личное неуважение к личности преступника. Преступник внимательно изучает жертву, после чего определяет наиболее ценное для нее, выбирая предмет похищения. После этого поведение жертвы может делиться на несколько вариантов.

1. Жертва агрессивна и продолжает унижать преступника, вследствие чего скорее всего лишится ценной для себя вещи (человека).

2. Жертва запугана и выполняет беспрекословно любые приказы преступника. В таком случае после выполнения одного приказа, ценность не возвращается преступником, а продолжается шантаж, вымогая все больше и больше материальных средств из жертвы.

3. Жертва обращается в полицию. Преступник с большой долей вероятности может растеряться, испугаться и совершить ошибки. В случае маниакально-депрессивных расстройств преступника жертва лишится ценности.

4. Жертва игнорирует преступника. В таком случае ценность станет неинтересна для преступника, он постарается от нее избавиться. Каким уничтожить или выбросить - зависит от психического и морального статуса преступника.

Объяснение: