Классификация чс по и масштабу. ​

Объяснение:

держи))))))))))))))

В середині XIX століття смертність на території українських губерній Російської імперії становила близько 33 випадків на 1000 осіб, що дещо менше ніж у середньому по європейських губерніях імперії.

Внаслідок покращення медичного обслуговування, зменшення дитячої смертності, та смертності від інфекційних хвороб та епідемій, загальний коефіцієнт смертності в Російській імперії зменшувався, і у 1911 році в Європейській частині становив 27 на 1000. В українських губерніях він був ще меншим — у середньому 22 смертельних випадки на 1000 осіб.

Українські губернії 32.0 35.7 31.9 32.5 31.6 31.7 27.6 26.1 26.1 22.7 29.8

Європейська Росія 37.5 37.1 35.7 36.4 34.5 36.2 32.1 31.0 29.5 27.1 33.7

Смертність міського / сільського населення у 2009 р.

Коефіцієнт смертності у районах та містах у 2010 р.

Середня смертність за 1867—1914 рр. в українських губерніях склала 29.8 на 1000 осіб. Вона була вищою у східних та північних губерніях — Харківській (32.7), Чернігівській (31.1). Найнижча смертність в цей період була зафіксована Таврійській губернії (27.6). Нижче середньої була смертність у Полтавській (28.4) та Волинській (29.6) губерніях. Смертність у Херсонській губернії дорівнювала середній (29.8), а в решті губерній (Катеринославській, Подільській, Київській) коливалась в межах 30 — 31.[1]

До 1911 року найбільше зменшилась смертність у лівобережних губерніях — Чернігівській до 19.9, Полтавській до 18.4. В решті губерній смертність була середньою і у 1911 році становила у Херсонській — 23.8, у Харківській — 23.5, у Волинській — 21.1, у Катеринославській — 22.5, у Київській — 22.7, у Подільській — 21.4, у Таврійській — 22.4.[1]

Смертність у Російській імперії мала значні територіальні та етнічні відмінності. Загалом, коефіцієнт смертності збільшувався з півдня на північ, і з заходу на схід. Так, якщо у Курляндській, Ліфляндській губерніях смертність становила 14—17 випадків на 1000 осіб, то в Оренбурзькій та Пермській — 40—42. Крім відмінностей у рівні економічного розвитку, це було спричинено ще й значною відмінністю народів за рівнем смертності. Так у 1896—1897 рр. в Європейській частині Російської імперії смертність серед найбільших релігійних груп становила (випадків на 1000 осіб)

Объяснение:

Гормоны стресса являются пролактин,контроля и адреналин.

В состояние стресса организм человека входит под влиянием событий, происходящих на работе, в личной жизни, в обществе.

Стресс нередко испытывают те, кто попал в чрезвычайные ситуации. В стрессовых ситуациях в организме происходят идентичные биохимические изменения, основная их цель – погашение нарастающего напряжения.

Стрессовые перестройки в организме происходят с участием двух систем, это:

Симпатоадреналовая система.Гипофизарно-гипоталамо-надпочечниковая.

Их работа контролируется гипоталамусом и высшими отделами мозга, а интенсивная работа приводит к выбросу определенных веществ, получивших название гормоны стресса.

Задача данных гормонов – мобилизация физических ресурсов организма с целью погашения влияния факторов, являющихся причиной стресса.

Объяснение: