Какие принципы уважения к человеческой личности в условиях конфликта закреплены в женевских конвенциях 1949 г? ​

По-перше, підготовка до дорослого життя пов'язана з тим, що організм підлітка росте, розвивається, від­буваються відповідні зміни його фізіологічних систем. З одного боку, цей процес здійснюється сам по собі, хочемо ми цього чи ні, а з іншого - для нормального перебігу фізіологічного дорослішання необхідне раці­ональне й повноцінне харчування, рухова активність, дотримання режиму праці й відпочинку.

б життя має бути таким, щоб допомагати ор­ганізму впоратися з фізіологічним дорослішанням, а не заважати йому. Шкідливі звички, пов'язані з уживанням алкоголю, нікотину, наркотиків, гальмують фізичний розвиток, порушують нор­мальні процеси росту і розвитку.

По-друге, підготовка до дорослого життя пов'язана з психологічними зусиллями. Поступово підліток вчиться прогнозувати свою поведінку у різних життєвих ситуаціях, одержувати необхідну інформацію, аналізувати її, застосовувати для досягнення своїх цілей. Він починає самостійно ставити собі завдання, відслідковувати хід виконання власних дій та їхні результати, використовувати наявний досвід, емоційно правильно реа­гувати на різні ситуації у своєму житті. Цей процес не відбувається сам по собі, підліток є його активним учасником, він має докладати певних зусиль, щоб розвиватися й дозрівати психологічно.

Підліток на завжди усвідомлює наслідки своїх дій

По-третє, підготовка до дорослого життя передбачає набуття соціальних умінь, наприклад, уміння знайти своє місце в класі, групі підлітків, уміння відповідати за свої вчинки, бути самостійним.

Щоб стати дорослим, потрібно щоденно працюва­ти над собою, учитися будувати стосунки з людьми, що живуть поруч із нами (рідні, близькі, знайомі, од­нолітки), замислюватися над тим, що ви даєте іншим людям.

Дорослість - це самостійність. Можна написати це слово так: самостійність, це означає, що "я стою сам". Я не маю потреби в наказах і заборонах, ко­мандах та оцінках, ніхто не повинен думати за мене й відповідати за мої вчинки, за мене ніхто не пови­нен приймати рішення. Я все роблю сам.

ответ: Если другого маршрута нет, при встрече с собакой нужно вести себя уверенно и осторожно. Кинологи советуют сделать вид, будто собака вам ничем не интересна, и вы не претендуете на ее корм или территорию. При этом стоит соблюдать дистанцию, держась на расстоянии нескольких метров.

Не стоит показывать страх, пытаться заговорить с животным и тем более смотреть ему в глаза – это будет воспринято как агрессия. Единственное исключение: стоит аккуратно привлечь внимание собаки, если она спит или вас не видит. Чтобы не напугать собаку, можно заявить о своем присутствии кашлем или шорохом, но ни в коем случае не резким выкриком или хлопком.

Спровоцировать животное могут шуршащие звуки, запах алкоголя. Зверей также пугают быстрые движения (поэтому собаки не любят велосипедистов). В этом случае иногда достаточно резко остановиться, чтобы собака потеряла к вам интерес.

Подробно читать здесь: https://riamo.ru/amp/189256/chto-delat-esli-na-vas-napala-sobaka.xl

Объяснение: