ответьте на во Потеря Какого количества крови может привести к серьёзным последствиям для организма человека? 2. Назовите известные вам временной остановки кровотечения. 3. Почему остановка кровотечения пальцевым прижатием артерии недостаточно надёжна? 4. Расскажите, как правильно наложить жгут? 5. Что такое давящая повязка? Как правильно её наложить? 6. Как правильно использовать индивидуальный перевязочный пакет?

1. Более 1 литра крови

2. Выделяют две основных группы методов остановки кровотечения: временные и окончательные. Временные относятся к методам доврачебной с их можно остановить кровотечение на 1—3 часа, что позволит доставить пострадавшего к месту оказания квалифицированной врачебной К окончательным методам остановки кровотечения относятся мероприятия квалифицированной врачебной направленные на полную и окончательную остановку кровотечения.

Временная остановка кровотечения

1. Сдавление в ране.

Тугая повязка.

Тугое тампонирование.

2. Остановка положением.

Иммобилизация (шинирование) .

Возвышенное положение конечности.

3. Прижатие на протяжении.

Пальцевое.

Валиками с максимальным сгибанием конечности.

Прижатие в местах сгиба, где артерия на поверхности.

Наложение жгута

4. Термическая остановка. Низкой температурой

Окончательная остановка кровотечения

механические — наложение швов, лигатур.

термические — различные методы коагуляции.

химические — воздействие химически активными веществами.

биологические — тампонада собственными тканями или трансплантатом.

3. Его надёжность невелика, так как невозможно долго прижимать артерию пальцами с достаточной силой.

4. При артериальном кровотечении жгут накладывают выше места кровотечения, причем так туго, чтобы не прощупывался пульс ниже жгута - надо, чтобы пережималась артерия. Жгут можно накладывать не более, чем на 2 часа.

При венозном кровотечении нужно накладывать не жгут, а давящую повязку на рану.

5. Признаком правильно наложенной давящей повязки является прекращение кровотечения (повязка не промокает). Давящую повязку можно накладывать практически на любой участок тела.

6. Порядок и последовательность выполнения норматива:

1.  ППИ положить в левую руку так, чтобы продольная склейка прорезанной оболочки находилась сверху.

2.  Правой рукой взять за надрезанный край склейки и оторвать ее; прорезиненную оболочку развернуть.

3.  Извлечь из бумажной оболочки булавку и вколоть ее временно в свою одежду на видном месте.

4.  Развернуть бумажную оболочку и извлечь бинт с подушечками.

5.  В левую руку взять конец бинта, к которому пришита неподвижная подушечка, а в правую  – скатку бинта и развести руки в стороны.

6.  Взять руками подушечки за  стороны цветными нитками.

Учені окреслили основні поняття психології розвитку – “розвиток”, “онтогенез”, “формування”, “дозрівання”, “становлення”. Поняття “розвиток” є загальним. Використовують його найчастіше для визначення процесу руху від нижчого (простого) до вищого (складного). Розвиток – кількісні та якісні зміни живої людської істоти, зміни необхідні, послідовні, пов'язані з певними етапами її життєвого шляху, і прогресивні, що характеризують її структурне та функціональне вдосконалення.

На думку Г. Костюка, “розвиток особистості – це історія її становлення як суб'єкта міжособистісних стосунків, пізнання і праці, носія суспільних відносин. Це історія розвитку функціональних можливостей її нервової системи, психічних процесів і властивостей, фізичних, розумових, моральних та інших якостей, її знань і почуттів, потреб та інтересів, ідеалів та смаків, світобачення і переконань, трудових умінь і навичок, здібностей до навчання, до засвоєння створеного людством і до творення матеріальних і духовних цінностей” [7, с.23].

Онтогенез – цілісний індивідуальний процес становлення людини як організму, як свідомої суспільної істоти, як особистості. Онтогенез виявляється в окремих, пов'язаних між собою формах (морфологічній, фізіологічній, психічній і соціальній) [13, с.20].

Поняття “формування” застосовують насамперед для характеристики процесу розвитку індивіда під впливом зовнішніх соціальних факторів. У формуванні можна виділити стихійний компонент (тобто зміни, що відбуваються під впливом некерованих, випадкових факторів, наприклад, неформальних компаній, реклами, моди, музики тощо, характер і наслідки дії яких важко передбачити) і цілеспрямований процес змін особистості або ж її окремих якостей внаслідок спеціально організованих впливів(виховання).

“Дозрівання” – це зміни індивіда чи окремих його функцій і процесів унаслідок дії внутрішніх вроджених факторів. Наприклад, правомірно говорити про дозрівання органічних функцій людини чи її організму в цілому.

Для нормального психічного розвитку людини найважливішим є дозрівання головного мозку. Поняття “становлення” вказує на набуття нових ознак та форм у процесі розвитку. Можна говорити, приміром, про становлення характеру людини, її мислення тощо, тобто це поняття доцільно застосовувати, коли йдеться про розвиток якоїсь сторони чи якості особистості як про процес наближення до певного стану

1- Психологическая уравновешенность человека управлять своими поступками и поведением под воздействием различных эмоций, адекватно реагировать на различные жизненные обстоятельства, уметь находить друзей, жить в согласии с собой и окружающими.

2-

Основные направления в обеспечении психологической уравновешенности.

1. Воспитание уверенности в себе (но не самоуверенности)

2.Работа по самосовершенствованию: развитие умственных приобретение знаний и умений для полезной деятельности повышение физических возможностей

3. Умение строить взаимоотношения с окружающими людьми

4. Умение приобретать себе друзей