Организация Объединённых Наций 1945
Совет Безопасности ООН 1946
Содружество Независимых Государств 1991
Союзное государство 1996
Организация Договора о коллективной безопасности 1992
Организация по безопасности и сотрудничеству в Европе 1973
Организация черноморского экономического сотрудничества 1992
Совет Европы 1996
БРИКС 2006
Большая двадцатка[1] 1999
Азиатско-Тихоокеанское экономическое сотрудничество[2] 1998
Шанхайская организация сотрудничества 1996
Евразийский экономический союз 2015
Международная организация по стандартизации 1947
Международный олимпийский комитет 1911
Международная электротехническая комиссия 2004
Международный Валютный Фонд 1992
Международная организация по экономическому и научно-техническому
сотрудничеству в области электротехнической промышленности Интерэлектро[3] 1973
Всемирная торговая организация 2012
Астанинская тройка 2017
Совещание по взаимодействию и мерам доверия в Азии 1999
В качестве наблюдателя
Организация исламского сотрудничества 2005
Международная организация по миграции 1992
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Складіть пам'ятку "Як не потрапити в тенета Інтернету". Строчно! ів
Соціальні мережи останнім часом стали невід’ємним атрибутом нашого життя, особливо для молодих людей. Як зазначає доктор Гвен О’Кіф, генеральний директор і шеф-редактор американського журналу «Педіатрія сьогодні», соціальні мережі мають переважно позитивний вплив на дітей. Сьогодні соціальний простір дітей постійно скорочується: вони вже не мають місць і часу для такого спілкування з однолітками, яке мали їхні батьки. Соціальні мережі надають їм майданчик для цілком комфортних контактів. Проте не все так гладенько в данському королівстві. Багато молодих батьків не бачать жодної шкоди від того, що їхня дитина має сторінку, наприклад, в Однокласниках або Вконтакті. Про серйозність проблеми можна судити за результатами міжнародного дослідження «Діти ЄС Онлайн» (EU Kids Online). До нього приєдналася Росія, яка проводить власне дослідження «Діти Росії Онлайн». В Україні мають місце аналогічні процеси, а отже, ця інформація буде актуальною і для нашої країни.
Як показав огляд перших результатів, російські діти починають користуватися Інтернетом пізніше, ніж європейські. У середньому по Росії діти починають виходити в мережу в десять років, тоді як у Європі середній вік — дев’ять років. Але при цьому школярі в Росії користуються Інтернетом активніше і, на жаль, з великим ризиком.
Одним із чинників ризику є те, що більшість російських дітей користуються Інтернетом самостійно — в середньому близько 80% дітей по Росії виходять у мережу з окремих комп’ютерів і через мобільні телефони — тобто в ситуаціях, коли батьки їх практично не контролюють. А європейські діти частіше виходять у мережу з комп’ютера, яким члени сім’ї користуються спільно, або зі шкільного. Інший тривожний чинник — збільшення часу, проведеного он-лайн. Понад чверть дітей проводять у мережі від семи до 14 годин на тиждень — тобто близько однієї-двох годин на день, кожна шоста дитина — від 14 до 21 години, кожна п’ята — понад 21 годину на тиждень. Частина цих дітей, у буквальному сенсі «живе в Інтернеті», проводячи он-лайн по дві-три доби на тиждень. Яке вже тут читання художньої літератури, якщо на домашнє завдання часу катастрофічно не вистачає.
Понад 80% російських підлітків мають профіль у соціальній мережі, у кожного шостого з них — більше 100 друзів, 4% дітей мають понад 300 друзів у соціальній мережі. Це свідчить про те, що наші діти дуже товариські — вони знайомляться в Інтернеті і спілкуються з інтернет-знайомими майже так само часто, як і зі знайомими з реального життя. Половина дітей знайомиться в Інтернеті з новими людьми і, що ще ризикованіше, 40% дітей згодом починають особисто зустрічатися з ними.
«Зрозуміло, що підростаюче покоління шаленіє від соцмереж, але рідко уявляє собі наслідки надмірної відкритості й гіперкомунікативності. Гонитва за кількістю друзів, нерозбірливість у контактах і сумнівна поінформованість про privacy-настройки профілів, як і добрі наміри, ведуть прямцем у пекло», — пише Євгеній Касперський, засновник компанії «Лаборатория Касперского».
«Нещодавно був вражений даними OnGuard Online: 22% користувачів соцмереж від 16 до 24 років узагалі не знають людей, з якими «дружать», — продовжує експерт. — Немає ніякої гарантії, що приватна інформація з профілів і «стін» не потрапить у «неправильні» руки. І пам’ятайте, що кіднепінг і маніяки усього лише ймовірна верхівка айсберга». Інший потенційний ризик надто активної поведінки в соціальних мережах педіатри вже називають «Facebook-депресією». Коли підлітки 11—15 років проводять майже весь час у соціальних мережах, у них виникають ознаки класичної депресії, змінюється режим харчування і сну, виникають різкі перепади настрою. Соціальні мережі практично замінили дитині живе спілкування. Власне, навіщо їй тепер виходити і спілкуватися на вулиці, якщо простіше написати в аську або надіслати повідомлення на стіну. Плюс до всього, дитина тепер може заводити необмежену кількість друзів і спілкуватися з ними. А наслідки можуть бути необоротними — відбувається надмір спілкування. У дитини зникає інтерес до співрозмовника. Спочатку до одного, потім до іншого. Потім вона втрачає інтерес до життя... До всього іншого треба розуміти, що сьогодні майже всі азартні ігри переїхали в додатки соціальних мереж. Для оплати використовується внутрішня валюта соціальної мережі. Є приклади, коли діти витрачали реальні гроші батьків для підняття собі рейтингу через СМС. Замисліться, може статися так, що самі не помітите, як почнете відправляти СМС за золоті монети в грі.
Объяснение: