Вибери ознаки гендера: а) є культурною традицією; б) можуть змінюватися з часом; в) властиві лише одній статі; г) ніколи не змінюватися з часом; д) з’являються самі по собі; е) є універсальними; є) суттєво відмінні в різних країнах; ж) властиві людям різної статі.

Ритуалы Вооруженных сил Российской Федерации

В формировании облика воина-патриота важную роль игра­ют воинские ритуалы.

Воинские ритуалы — это торжественные церемонии, эмоционально выражающие смысл и содержание тра­диций, связанных с важнейшими событиями в жизни общества; особая форма социального общения, в кото­рой находят отражение мировоззрение определенных социальных групп или общества в целом, а также нрав­ственные идеалы.

Ритуалы возникают на основе народного опыта, в кото­ром на первый план выступает наглядно-чувственная эстети­ческая сторона. Испытывая воздействие политики, права, нравственности и других институтов, ритуалы не поглоща­ются ими, а, в свою очередь, влияют на общественное настро­ение, общественное мнение и в определенной степени на дру­гие формы общественного сознания.

Ритуал принятия военной клятвы на верность царю и Оте­честву впервые закреплен в русском воинском «Уставе рат­ных, пушечных и других дел, касающихся до военной нау­ки» (1607 г.). «Каждый военный человек, — говорилось в нем, — должен приводиться к крестному целованию — при­носить присягу, верно служить и всем в послушании и поко­рении быть».

Запись, по которой служилый человек приносил клятву в присутствии священника, называлась крестоцеловалъной или подкрестной. Религиозная вера служила гарантом ис­полнения данных обязательств.

Разновидностью служебной присяги являлась поручная запись. Она предусматривала письменные гарантии какого- либо лица, в том числе родственника, за рекрутируемого. Та­ким образом, устанавливалась моральная ответственность дающего клятву перед своим поручителем.

Во времена Петра I воины клялись «служить верно и по­слушно; во всем поступать так, как честному, верному, по­слушному, храброму и неторопливому солдату быть надле­жит». По воинскому уставу присяга приносилась «при полку или роте, при распущенном знамени». Присягающий обязан был, произнося текст присяги, «положить левую руку на Евангелие, а правую руку поднять вверх с дву­мя большими перстами». Обязательным было целование Евангелия. Присягающие подписывали индивидуальные клятвенные обещания, или присяжные листы.

Ритуал принятия военной присяги периодически изменял­ся, но в основе своей сохранился до 1917 г. Рекрут всегда клялся, что он будет «служить верою и правдою государю Императору, Его Наследнику и Отечеству».

После 1917 г. принятие военной присяги инициировалось самими красноармейцами. Например, в отрядах Красной гвар­дии Замоскворецкого района Москвы принималась присяга следующего содержания: «Я, нижеподписавшийся, обязуюсь беспрекословно исполнять все распоряжения Совета Народных Комиссаров и лиц, поставленных им, строго сохранять дисци­плину во время исполнения служебных обязанностей, беспре­кословно подчиняться приказаниям товарищей инструкторов- командиров, назначенных Советами, бережно относиться ко всем предметам обмундирования, снаряжения и вооружения, помня, что это все наше народное достояние...».

Тексты первых «красных присяг» были неодинаковы, но смысл — един: сражаться за дело революции мужественно и стойко, до последней капли крови.

істки, м’язи і тканини, що з’єднують їх (зв’язки, сухожилля або інші сполучні тканини, які називаються м’якими), утворюють кістково-м’язову систему. Вони утворюють форму тіла, надають йому стійкість і здатність рухатися. Отже, травми кісток і суглобів є одними з найнебезпечніших й таких, що здатні серйозно обмежити можливості людини.

Тканини кістково-м’язової системи можуть травмуватися з різних причин. Наприклад, переломи найчастіше виникають після удару, падіння або в результаті потрапляння в кістку кинутого предмета. Вивихи суглобів зазвичай також зумовлені невдалим падінням, ударом, різким рухом кінцівки в неприродному для суглоба напрямку

Переломи, вивихи, розтягнення зв’язок суглобів істотно варіюють за ступенем тяжкості й необхідного лікування. Зокрема, тріщини можуть варіюватися від маленького, майже непомітного відколу в кістці стопи до великого й небезпечного для життя перелому кісток таза. Окрім того, при травмі, яка призводить до перелому кісток, також серйозно пошкоджуються інші тканини: шкіра, нерви, кровоносні судини, м’язи та внутрішні органи. Ці травми ускладнюють лікування перелому, викликають у людини тимчасові або постійні проблеми зі здоров’ям.

Розрізняють вивихи легкі, середньої тяжкості та тяжкі. Такі травми спричиняють частковий або повний розрив зв’язок, м’язів і сухожиль. Якщо відбувається повний розрив, рух пошкодженої кінцівки зазвичай неможливий. При частковому розриві рухливість не порушується, однак він може посилюватися, якщо постраждалий продовжуватиме активно навантажувати травмовану кінцівку.

Объяснение: